Твір за повістю-казкою О. Гріна “Пурпурові вітрила”

Чи вірять сьогодні у казку? Ще недавно ваші попередники співали: “Ми народились, щоб казку зробити реальністю!” Але минули роки, змінився погляд на життя. Змінилось ставлення до мети, до мрії. Здається, сьогодні не віримо в казку, перевага надається матеріальному, а не духовному. О. Грін подарував не просто мрію, він подарував надію і віру в її здійснення. Нехай змінюється життя, нехай минають роки, але мрії житимуть у серцях кожного з нас. А якщо житиме віра, то вони обов’язково здійснюватимуться.

Не знаю, скільки мине років, тільки в

Коперні розцвіте одна казка, пам’ятна надовго. Ти будеш дорослою, Ассоль. Якось уранці в морській далині під сонцем засяє пурпурове вітрило. Осяяне громаддя пурпурових вітрил білого корабля попрямує, розтинаючи хвилі, прямо до тебе. Тихо плистиме цей чудесний корабель, без вигуків і пострілів. На березі збереться багато людей, дивуючись і охаючи, і ти стоятимеш там. Корабель підійде велично до самого берега під звуки чудової музики, розкішний. У килимах, у золоті й квітах попливе від нього швидкий човен.

“Чого ви приїхали? Кого ви шукаєте?” – спитають люди на березі. Тоді ти побачиш хороброго вродливого

принца. Він стоятиме і простягатиме до тебе руки”. Один із корабликів привернув увагу Ассоль. Вона і раніше неодноразово бачила батькові вітрильники, але чому саме з цим вона вирішила погратися? Бо це була незвичайна іграшка, а вітрильник з пурпуровими вітрилами.

Дівчинка росла без подруг. Два – три десятки дітей її віку, що жили в Коперні, просякнуті, як губка водою, грубим сімейним вихованням, основою якого був непохитний авторитет матері і батька, викреслили назавжди маленьку Ассоль із середовища уваги. Сталося це, звичайно, поступово, через повчання та гримання дорослих, набуло характеру найсуворішої заборони, а потім, посилене плітками, зрослося в дитячому розумі зі страхом до хатини матроса”.

У яких умовах формувався характер Грея? “Ця жвавість, ця дивна незвичайність хлопчика почала виявлятися на восьмому році життя; тип лицарських виражень, шукача і чудотворця, проявились у Грея ще тоді, коли, приставивши до стіни стілець, щоб дістати картину, яка зображувала розп’яття, він вийняв цвяхи із закривавлених рук Христа, тобто просто замалював їх голубою фарбою, поцупленою в маляра. У такому вигляді він вважав картину більш стерпною, зацікавлений своєрідним знанням, він почав уже замальовувати ноги розп’яттю, та його зненацька застукав батько”.

Дивлячись на море, Ассоль бачила більше, ніж інші. Все, чого вона чекала так довго і полум’яно, робилось там, на краю світу. Вона бачила в країні далеких нуртів підводний горб; від поверхні його піднімались угору в’юнкі рослини; серед їх овальних листків сяяли чудові квіти. Верхні листки блищали на поверхні океану; той, хто не знав того, що знала Ассоль, бачив лише тремтіння і блиск.

Морські терміни, використані О. Гріном у повістіказці “Пурпурові вітрила”

Бот – невелике вітрильне або моторне судно.

Брашпиль – ручний, паровий чи електричний підйомник для підняття якоря.

Бушприт – похилий брус, виставлений перед носом вітрильного судна для покращення маневрених якостей.

Галс – 1. курс судна відносно вітру; 2. лінія шляху корабля від повороту до повороту.

Кіль – головна поздовжна балка на судні, яка йде в діаметральній площині від носового до кормового закінчення судна.

Кнехти – парні чавунні, сталеві чи дерев’яні тумби на палубі під бортами судна, які служать для закріплення швартових чи буксирних канатів.

Леєр – міцно натягнутий канат чи стальний трос – пристрій, який запобігає випаданню людей за борт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір за повістю-казкою О. Гріна “Пурпурові вітрила”

Categories: Нові твори

Links