“Дитинство – дивується, молодість – обурюється і тільки літа дають нам рівновагу”
Не даремно люди вважають, що для кожної справи є відповідний час. Дитинство створено для того, щоб вчитися життю, молодість – щоб продовжувати вчитися, але і намагатися творити що-небудь, у той час як зрілість дозволяє людині збалансуватися, знайти певну рівновагу і, можливо, стати спокійніше і в якомусь сенсі щасливіше. У цьому творі я більш детально розгляну кожну пору в житті людини і спробую зробити щодо неї деякі висновки.
Цілком зрозуміло, що під час дитинства, дитячої пори людина найбільше схильна до того, щоб дивуватися. І це абсолютно
У
Зрілі люди стають більш збалансованими і врівноваженими. У цьому є своя логіка. У молодості треба побільше пробувати різного, намагатися досягти успіху в різних сферах життя, щоб накопичити найголовніший актив, досвід, до часів зрілості. Зрілий чоловік, який розуміє, як влаштований світ навколо нього, спокійно і стримано сприймає цей світ, ставиться до нього правильним чином, адже знає своє місце. Це дає відчуття спокою й умиротворення. Однак бувають і виключення, тоді зрілість стає “неправильною”, якщо такими ж неповноцінними були дитинство і молодість.