Алеша Пєшков – головний герой повести “Дитинство”

Повість “Дитинство” – це автобиографічний добуток М. Горького, головний герой якої – Алеша Пєшков. Після того як у хлопчика вмер батько, він став жити з дідом і бабушкой. У будинку діда панувала похмура атмосфера, у якій і формувався характер Алеши. Хоча потрібно сказать, що вона майже не вплинула на міровоззрение цього героя. З перших днів у будинку діда Алеша зауважував, що його родичі вугрумие, жадібні, самолюбні Мальчик відразу ж не полюбив діда, которий здався йому злим і навіть небагато жорстоким.

Також Алеше не сподобалися

його дядьки. У будинку діда жив сліпий майстер ГриГорей, він був уже старий. Часто дядьки із синимі жартували над ним, насмехаясь над його сліпотою. Вони жарту ради могли скривдити майстри й спокойале дивитися, як він, перемагаючи біль, упокорювався сетим. Алеша був не таким.

Він розумів ГриГорея, жалував його й ніколи не брав участь у цих “свинцевих мерзенностях”, він не принималий таких жартів. Хлопчик іноді говорил з майстром, хоча той був не дуже говіркий. Алеша рідко виходив на вулицю, потому що зустрічав там хлопців, которие тільки й говорили про бійки в його будинку й завжди знаходили привід поглузувати

із хлопчика, через що він завжди з ними бився А в випливающий раз його вже не пускали за ворота.

Перше ніж Алеша став жити в доме діда, він ніколи не бачив, щоб дітей били. Але тут сам хлопчик став ставитися до числа тих, кого за будь-яку провину били. Дід наказивал таким способом всіх дітей у будинку.

Спочатку хлопчик сопротивлялся, намагався доводити дідові, що той не прав, але незабаром упокорився й із цим. Після таких покарань він кілька разів болів Дуже кривдило Алешу також і те, що дід бив бабушку, коли вважав, що та лізе не у свою справу. Він не раз говорив своєму дідові об цьому, але того зллився ще більше.

Серед рідних в Алеши залишився тільки один близький йому й коханій людині – це бабуся. Після смерти батька вона зайняла в душі Алеши його місце, а коли виїхала мати, вона одна давала хлопчикові ту любов і пещення, що у дитинстві він не одержував від батька й матері. Бабуся завжди расказала хлопчикові різні історії, казки й вірші, вона давала йому хорошие ради, до яких той завжди прислухався Алеша був добрим хлопчиком. Він співчував скривдженим, обездоленним людям, а серед злих старался знайти гарних і щирих. Мальчик тягся до людей і якимось невідомим почуттям розумів, який людина добрий, а який злий.

За время життя з дідом і бабусею Алеша зустрів тільки трохи навартих добрих, відкритих людей. Ті, до кого він був більше всіх привязан, – це Циганок і Гарну Справу. Цих двох людей він згадував дуже часто. У поданні хлопчика Циганок був казковим героєм, а Хорошиї Справу завжди давав коштовні совіти, які згодом допомогли Алеше.

Він подовгу спілкувався з ним. Інший раз вони просто сиділи й мовчачичи, думаючи про щось своєму. Хоча Хорошиї Справа ніхто не любив і Алеше запрещали зустрічі з ним, їхня дружба тривала, а хлопчик навіть і не думав переривати її.

Адже Алеша спокойно міг усе розповісти йому, поділитися своїми таємницями, почуттями, знаючи, що його завжди зрозуміють Таким чином, ця стара людина в ка який-те мері навчила його жити й понімати інших людей. Мені сподобався цей хлопчик, потому що в нього добре й чуйне сердце, тому що він виділяється з толпи похмурих, нежиттєрадісних людей. Алеша розуміє, що значить любити, співчувати ближньому й нещасному, що зустрінеш не годинуте.

Але саме головне, що серед тої більшості злих, жадібних, самолюбивих людей він відшукав добрих і чуйних, що серед зла, що панувало всюди, цей хлопчик зміг знайти добро


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Алеша Пєшков – головний герой повести “Дитинство”

Categories: Твори з української літератури

Links