Декадент (стисло)
В. Щуратов Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: “Ось декадент!”
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга: Надія, воля, радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити Ні шуму в власних слухати вухах; Поки живий, я хочу справді жити, А боротьби життя мені не страх”.
Хоч часто я гірке й квасне ковтаю, Не раз і прів, і мерз я, і охрип, Та ще ж оскомини хронічної не маю, Катар кишок до мене не прилип.
Який
Я з п’ющими за пліт не виливаю, З їдцями їм, для бійки маю бук, На празнику життя не позіваю, Та в бідності не опускаю рук.
Не паразит я, що дуріє з жиру, Що в будні тільки й дума про процент, А для пісень на “шрррум” настроїть ліру. Який же, я у біса декадент?
Розвивайся ти, високий дубе
Розвивайся ти, високий дубе Весна красна буде! Розпадуться пута віковії, Прокинуться люди.
Розпадуться пута віковії, Тяжкії кайдани, Непобіджена злими ворогами Україна встане.
Щезнуть межі, що помежували Чужі між собою, Згорне мати до себе всі діти Теплою рукою.
“Діти ж мої, діти нещасливі Брудні сиротята, Годі ж бо вам в сусід на услузі Свій вік коротати!
Піднімайтесь на святеє діло, На щирую дружбу, Та щоби ви чесно послужили Для матері службу.
Чи ще ж то ви мало наслужились Москві і ляхові? Чи ще ж то ви мало наточились Братерської крові?
Пора, діти, добра поглядіти Для власної хати, Щоб газдою, не слугою Перед світом стати!”
Розвивайся ти, високий дубе, Весна красна буде! Гей уставаймо, єднаймося, Українські люди!
Єднаймося, братаймося
В товариство чесне,
Най братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!
(2 votes, average: 3.50 out of 5)