ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКИЙ МІФ ПРО ТЕФНУТ – ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
ЧАСТИНА ПЕРША МІФИ НАРОДІВ СВІТУ
РОЗДІЛ 2 ЗІ СКАРБНИЦІ МІФІВ ДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКИЙ МІФ ПРО ТЕФНУТ
Була в бога Сонця Ра кохана донька Тефнут – його Око, створене ним самим. Вона поливала землю, насичуючи вологою сади та ниви; билася з чудовиськами, що були ворогами її батька; карала тих, хто не корився його волі. Це була могутня і хоробра богиня, але вона мала надто свавільну й запальну вдачу.
Люди славили Тефнут у піснях, приносили їй жертовні дари. І вона тішилася їхньою шаною. Та одного разу спало Тефнут на думку,
Через те вона посварилася з батьком і втекла до пустелі. Там богиня оселилася в образі страшної левиці, яка в шаленій люті вбивала подорожніх і насичувалася їхнім м’ясом та кров’ю.
А тим часом у країні запанувала нестерпна спека. Зміліли річки, повисихали рослини, дахи будників вкрилися густим пилом. Відчай і страх охопив людські серця.
Гірко сумував Ра за своєю донькою. Він волів її знову бачити біля себе. Довго він думав, кого послати по Тефнут у пустелю. І, зрештою, вирішив доручити цю справу богу повітря Шу, щиро йому відданому, та богу місяця Тоту,
Шу і Тот перетворилися на павіанів і пішли до пустелі, у якій усамітнилася богиня. Побачивши їх, Тефнут-левиця гнівно загарчала. Тоді Тот підняв лапи вгору й улесливо заговорив з нею. Він яскраво описував пишні красоти єгипетської землі і її жахливий занепад, спричинений утечею Тефнут. Він розповідав про велику тугу бога Ра та скорботу людей, що оплакували втрату шанованої ними богині. Він говорив і говорив, а грізна левиця слухала його хитромудру промову. “Замість безплідної пустелі, у якій ти нині живеш, – переконував богиню Тот, – ти потрапиш до квітучої країни, з великою багатоводною рікою, зеленими луками, велелюдними містами та селищами. Для тебе зведуть храм, і люди складатимуть тобі шану. Ти не полюватимеш більше на звірів, аби здобути собі їжу”. Тут промовець подав богині-левиці келих вина і наказав принести їй убиту газель.
Тефнут прийняла його дарунки. Доки вона ласувала, Тот, піднісши вгору свій чарівний жезл, промовляв чаклунські заклинання. Гнів богині ущух, і вона погодилася разом із Шу й Тотом повернутися на батьківщину.
Вони вирушили в дорогу. Попереду Тефнут ішов бог Шу, розважаючи богиню музикою і танцями, аби вона веселою постала перед батьком Ра. А тим часом бог Тот проголошував магічні заклинання, аби Тефнут не змінила свого рішення і не втекла назад у пустелю.
Дорогою богиня викупалася в Священному озері й перетворилася з левиці на прекрасну дівчину з гордою поставою, веселим обличчям та сяючими очима. Дізнавшись про її повернення, Ра затанцював від радості. Він був щасливий знову побачити й обійняти свою Тефнут. Уся країна святкувала її повернення. Люди уславлювали ім’я богині в храмах, вітали її прихід піснями й танцями.
З поверненням Тефнут у Єгипті закінчилася велика засуха. Пролилися дощі, які наповнили Ніл бурхливими водами. Земля вкрилася весняним квітом. Відтоді за наказом Ра день повернення Тефнут щороку відзначають у Єгипті як велике свято.
Запитання і завдання до прочитаного твору
1. Підготуйте переказ міфу про Тефнут, послідовно відповідаючи на запитання.
Чим славилася богиня Тефнут?
– Через що вона посварилася з богом Сонця Ра й залишила Єгипетське царство?
Які наслідки мала втеча Тефнут для країни? А для самої богині?
– Як Тот переконав Тефнут повернутися до Єгипту?
– Як поставилися до повернення Тефнут на батьківщині?
2. До якої тематичної групи належить міф про повернення Тефнут? Відповідь обгрунтуйте.
3. Пофантазуйте! Як ви гадаєте, чому народна фантазія перетворила Тефнут саме на левицю? Чи могла б ця героїня перекинутися в іншого звіра? Якщо так, то в якого? Поясніть свою думку.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)