Давньоруська література: Сюжет повести “Горі – Злощастя”
Створена в середині XVII століття Проблематика тісно пов’язана з тими змінами, які відбулися в російському житті XVII століття: із загальним підйомом культури, тягою до освіти, протестом проти відсталого домостроївського побуту, інтересом до людської особистості
На початку цього тлінного століття людського створив Бог небо й зем – лю, створив Адама й Еву, повелів їм жити у святому раї. Дав він їм заповідь божественну: не вкушати плода із древа пізнання. Серце ж людське нерозумно й нестримано: забули Адам з Евою заповідь Божию, вкусили
За злочин велике Господь Бог на них розгнівався й вигнав Адама з Евою з раю едемского. Велів їм жити на землі, рости, плодитися, від праць своїх годуватися. Велів жити в законному шлюбі й для улюблених дітей. Але нерозумне плем’я людське жити початок без слухняності батькові й матері, не прислухаючись до ради розумному, у суєті й у неправді, і у звадах великих. За це Господь Бог на них розгнівався й послав на них напасти великі, нескінченну вбогість і нещастя, щоб привести людей на шлях смиренності й порятунку
Один добрий молодець був улюбленим сином батька й матері. Батьки
Було в молодця п’ятдесят рублів, і завів він собі п’ятдесят друзів. І інші до нього в друзі набивалися. І був у нього милий, вірний друг, називав він себе братом названим. Говорив він йому мовлення влесливі й зазвав його в хату шинкарську. Там підніс йому чашу зелена провина й кружку підніс пива п’яного, випити його вмовляв і запити давав медом солодким. Умовляв на нього сподіватися, коли нап’ється милий друг доп’яна.
От молодець на друга і понадіявся, упився без пам’яті й де пив, там спати ліг
Пробудився він тільки до вечора й побачив, що майно його все пограбовано: і одяг вся знята, і грошей ні, і під головою – цегла. Одягнено він у руб’я шинкарське, на ногах постоли стоптанние, а брата названого й близько немає. Зажурився молодець. Зрозумів, що як не стало в нього грошей, не стало й друзів. Соромно було йому прийти до батька-матері, і пішов він на чужу сторону. Прийшов молодець на чесної бенкет, хрестився й бив чолом людям добрим. Посадили його на місце середнє, де сидять купці. Всі навколо п’яні – веселі, тільки молодець скорботний, нерадісний: не п’є, не їсть, не тішиться, нічим на бенкеті не похваляється. Стали запитувати його люди добрі, чим вони його, гостя, скривдили. І зізнався він, що батьків ослухався, не з тими дружив, багато пиячив, за що потрапив у бідність велику, у сумі нерозважні
Дали йому ради добрі, і він послухався тих рад. Нажив собі майна більше колишнього, доглянув наречену – схотілося молодцю женитися. Запросив гостей на чесної бенкет. А на тім бенкеті почав хвастатися, что-ді нажив добра більше старого
Послухало Горі – Злощастя молодецьке похваляння й сказало йому такі слова: “Не похваляйся ти, молодець, своїм щастям, не хвастайся багатством. Бували в мене, Горя, і мудріше тебе, і изворотливее, а я їх перемудрувало. Хочу я, Горі, серед людей жити, і кийком мене не виженеш. А гніздо моє й вотчина в бражниках”. Горі й у сні молодцю привиділося: “Відмов ти, молодець, нареченій своєї улюбленої – бути тобі нареченою отруєним, а від злата й срібла бути вбитому! Так піди ти, молодець, краще в царьов шинок – там пропий своє майно – до жебрака Горі не прив’яжеться”. Не повірив молодець у цей сон
Знову з’явилося до нього Горі – злощастя Архангелом Гаврилом і початок бентежити такими мовленнями: “Або тобі, молодець, невідомі нагота й босота безмірна? Адже нагих і босих не б’ють, не мучать, з раю їх не виштовхнуть”. Цьому сну молодець повірив і пішов пропивати своє майно, зняв одяг пристойну й надяг руб’я шинкарське. Пішов молодець у країну далеку, невідому. Прийшов до швидкої ріки. Але перевізники не везуть його без грошей
Нічого не їв молодець три дні й ніяк не міг переправитися. І вирішив він кинутися в ріку, щоб позбутися від Горя злочастного й життя ганебної. І негайно через камінь Горі вискочило й голосним голосом викликнуло: “Коштуй ти, молодець, від мене, Горя, не підеш нікуди! Чому ти батьків не слухався, постидился їм поклонитися, а хотів жити, як тобі подобається? А хто батьків своїх не слухається, того вивчу я, Горі злощасне. Скорися мені, Горю нечистому!” Скорився молодець Горю нечистому, утішив Горе-Злочастие – поклонився йому до сирої землі
Доставили перевізники молодця на інший берег, там напоїли й нагодували його люди добрі, одягли в одяг селянську й веліли йти до батька, кматери.
Пішов молодець чистим полем, а Горі його обігнало й сказало такі слова: “Ти не підеш, добрий молодець, не на годину я до тебе привязалося!” І не міг він від Горя того позбутися й вирішив вступити на шлях рятівний – пішов у монастир. Избави нас, Господи, від борошн вічних і дай нам, Господи, світлий рай. Повік. Амінь.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)