Давньогрецький театр: театральне мистецтво як синтез мистецтв

“Драма” погрецькому означає “перебіг дій”, але найбільше здивує сьогоднішнього читача фактична відсутність дії у грецькій трагедії. Заледве намітившись у діалозі, вона, здається, навмисне гальмується просторим монологом або стилістично ускладненою піснею хору. І справді, античний автор зовсім не дбав про те, щоб на оркестрі зображувати саме дію (навіть убивство не виставляється на очі глядачів). Не чекав і глядач на розгортання дії, адже афінський глядач був обізнаний з міфом, він знав, що спіткає того чи іншого героя. За таких умов

нелегко було тримати глядача в напруженні. Успіх драматичного’поета залежав від того, як він зуміє подати матеріал. Тож основні зусилля авторапостановника йшли на те, як інтерпретувати міф, як розставити акценти.

Першим, як відомо, порушив проблему походження грецької драми Арістотель, який вважав, що вона була представлена трьома жанрами: трагедія, комедія і сатирівська драма.

Назва “трагедія” походить від двох грецьких слів – “трагос” – цап, козел і “оде” – пісня, таким чином, трагедія – це пісня цапів або пісня про цапів.

Навіть у періоди свого вищого розквіту трагедія

зберігала органічний зв’язок з релігійним культом Діоніса, яким була породжена. Елліни свято вірили, що Діоніс незримо супроводжує виставу і змагання. Тому вистава певною мірою нагадувала ритуальне дійство – яскраве, урочисте, піднесене.

У своїй еволюції трагедійне дійство вдосконалювалося, ускладнювалося і в першій третині Уст. до н. е. досягло “класичного” вигляду. Арістотель дає таке визначення цього жанру: “Трагедія є відтворення прикрашеною мовою… важливою й закінченої дії, що має певний обсяг, відтворення не розповіддю, а дією, яка через співчуття і страх сприяє очищенню подібних почувань. У наведеному визначенні підкреслюється моральнофілософська і народновиховна настанова трагедії.

Обрядова традиція вагомою мірою визначила композицію трагедії і її стиль. Елементи культового свята Діоніса – урочиста процесія, жертвоприношення, надривні плачіфреноси за загиблим божеством – стали неодмінними елементами трагедії (парод і ексод хору, коммос хору й акторів тощо).

Первісно саме хор був стрижнем усієї трагедії, головним її персонажем. Входом хору на орхестру чррез два бокові входи (рагосіоі) й починалась вистава. Звідси й назва структурної частини трагедії – парод, тобто пісня, яку виконував хор, вступаючи на орхестру (пізніше трагедії відкривалися також прологом – “передмовою”. Завершував трагедію переважно ексод – урочиста (часто похоронна) процесія хору, що покидав орхестру. У цих рамках чергувалися мовні й хорові сцени. Саме з діями хору та появою на орхестрі нового актора пов’язані назви всіх інших структурних. частин трагедії: епісодій – діалогічна пісня хору та актора, стасим – пісня, яку виконував хор, залишаючись на орхестрі, коммос – жалібна пісня, яку виконував актор, а. хор відповідав йому рефреном. Таким чином, композиція трагедії була цілком вмотивована діями хору. Він виконував роль, так би мовити, колективного актора, що виступав моральним суддею, охоронцем загальнолюдських цінносей, моральноетичних норм і законів, які дали людям боги для обов’язкового дотримання.

Проте не одразу трагедія мала таку впорядковану і складну структуру. Вона пройшла довгий шлях своєї еволюції перш ніж дістати свого класичного вигляду.

Перше суттєве реформування трагедії належить Феспіду (VІ ст. до н. е.). Він поєднав виконання дифірамба з театральною дією, тобто зробив з народного дифірамба драматичну виставу. Феспід також виокремив із хору одну особу, яка стала першим актором утрагедії. Цей поки що єдиний актор вів діалог з корифеєм хору, відповідав на запитання хоревта чи всього хору (звідси й саме слово “актор” – “той, хто відповідає”).

Молодшим сучасником і учнем Феспіда був Фрініх (друга половина VІ ст. – початок Уст.) (“Здобуття Мілета”, “Фінікіянки”). Він збагатив трагедію силою поетичного слова, примушуючи глядачів плакати у театрі.

Однак загалом на той час трагедія ще не мала глибокого конфлікту, адже був лише один актор. Вона ско’ріше нагадувала ораторію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Давньогрецький театр: театральне мистецтво як синтез мистецтв

Categories: Шкільні твори

Links