Чому не зостарився дотепер грибоедовский Чацкий, а з ним і всією комедією?” (И. А. Гончарів)

Природа-Мати! Коли б таких людей Ти іноді не посилала миру, Стихла б нива життя… Н. А. Некрасов А. С. Грибоєдов – один з геніїв землі росіянці, письменник, дипломат, композитор… Щоб прославитися, йому не потрібно було писати десяток добутків

Завдяки всього лише однієї комедії “Горі від розуму” його ім’я стало відомим. Чому ж через два століття комедія, а разом з нею і її головний герой не зостарилися? У чому ж її безсмертя? Як мені здається, воістину безсмертної її робить образ Чацкого.

Його образ можна зв’язати з передовими

людьми як того часу, так і сьогодення. Увірвавшись у сонну тишу фамусовского будинку, Чацкий стає недоречний у ньому. Там не потрібні його щирі почуття, його жагуча любов і віра: Ледве світло – вуж на ногах! і я у ваших ніг. Осуд брехливої моралі фамусовского суспільства, пристрасність мов роблять Чацкого “небезпечною людиною”. Він засуджує суспільство, “де той і славиться, чия частіше гнулася шия”. Хіба це не характерно часом для нашого часу? Розум – це найцінніша якість людини

А хіба пішла в минуле проблема горя від розуму? Комедія “Горі від розуму” переконує нас у цьому. Боротьба

розуму з дурістю триває протягом всієї історії людства. Як багато можна привести прикладів, коли над розумом і справедливістю здобувають перемогу дурість і неуцтво. Комедію “Горі від розуму” не можна не назвати злободенної, тому що головна проблема, поставлена в ній, дотепер не втрачає своєї гостроти

Це відзначив И. А. Гончарів через 50 років після створення добутку у своєму критичному етюді “Мильон роздирань”. “Але поки буде існувати прагнення до почестей крім заслуги, поки будуть водитися майстри й мисливці догоджати й “награжденья брати, і весело пожити”, поки плітки, неробство, порожнеча будуть панувати не як пороки, а як стихії громадського життя, – доти, звичайно, будуть миготіти й у сучасному суспільстві риси Фамусовых, Молчалиных і інших…” Ці слова критика не втратили свою актуальність, хоча й написані більше століття назад. Дотепер ми спостерігаємо боротьбу між старим і новим, застояним і передовим, вульгарним і високим. За що ж бореться Чацкий?

В образі головного героя автор показав людину, що вступили на шлях боротьби з неправдою й вульгарністю. У Чацком Грибоєдов показав не тільки героя свого часу, але й дав образ борця за волю й правду. Розрив Чацкого з фамусовским суспільством відбувся тому, що він міг служити, а не прислужуватися: Служити б рад, прислужуватися нудно. Він нещадно таврує ганьбою “мучителів юрбу”: Сліпий!

Я в кому шукав нагороду всіх праць! Чацкий присвячує себе мистецтву, науці, відмовляється від чинів, ненавидить “негідників знатних”. Слідом за Гончаровым ми можемо сказати, що комедія не втратила своєї актуальності й наприкінці


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Чому не зостарився дотепер грибоедовский Чацкий, а з ним і всією комедією?” (И. А. Гончарів)