Числівник. Групи числівників за значенням і будовою. Історичний коментар до творення простих і складених числівників
Числівник – це змінна повнозначна самостійна частина мови, що позначає абстрактно-математичну к-сть предметів (точнофіксовану або неозначену) і виражає категоріальне лексичне значення у морфологічній категорії відмінка та частково роду і числа. Ч. – морфологічно своєрідний клас слів. У процесі становлення видідились із складу іменників і прикметників, нейтралізували їхні грам-ні категорії роду і числа, зберігши категорію відмінка.
За числами змін. лише числ. один, коли він вживається з ім-ми плюралія тантум. У системі Ч.
Найпослідовніше
Числівники, які мають похідну основу і пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або більше коренів, називаються складними: 50-80, 200-900,обидва, півтораста, кільканадцять, кількасот. Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п ‘ять, тисяча дев ‘ятсот дев ‘яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п ‘ять десятих, сто двадцять три тисячні. Історичні коментарі до простих і складених числівниківУ складі простих числів. є давні (1-10), 20, 30, 40,90. Раніше цей числівник позначав іменник сорочка-мішок. До простих ми також зараховуємо ті, у яких другий корінь зазнав фонетичн. змін і в СУМ кваліфікується я к суфіксоїд.11-19 (одинЪнадЄсютЄ)20-30- утворились на базі сполучень ( два + Н. в. двоїни форми десять): тридЄсятЄ50-80 – утворились на базі сполучень відповідних простих числівників + Р. в. множ. десять90= дев’ять до ста – творення форми 90.назви сотень – двЄ і сот від Н. в. двоїни300 – три сЪта; четырисЪта500, 900 = п’ять сЪтапівтора, півтори – від полЪ вЪтора (ч. р.) / полЪ вЪторыпівтораста – полЪ вЪтора сЪта