Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ ЧиБув вихід у Катерины Кабановой?

ЧиБув вихід у Катерины Кабановой?

Драма “Гроза”, написана в 1859 році, у пору суспільного підйому напередодні селянської реформи, як би вінчала перший етап творчої діяльності Островського, цикл його п’єс про “темне царство”. Ця п’єса була незвичайно популярна. Драма була поставлена на сценах майже всіх театрів Росії: від великих столичних до театрів маленьких, загублених містечок. І не дивно, адже Островський у п’єсі показав нову героїню, що символізувала протест проти старого укладу, що символізувала паростки нового життя. А саме так п’єса була сприйнята

громадськістю. Навіть цензори сприйняли “Грозу” саме як суспільну п’єсу, тому що жадали від Островського зовсім забрати Кабаниху: їм почудилось, що Кабаниха пародія на царя, “Микола Павлович у спідниці”.

За словами В. Лакшина, “Гроза” уразила сучасників Островського своєю “поетичною силою й драматизмом оповідання про долю Катерины”. П’єса була сприйнята як викриття купецьких норм моральності й сваволі, що панували в країні. Я думаю, що ніхто не буде сперечатися з тим, що доля Катерины дійсно драматична

Вона, можливо, сама того не усвідомлюючи, протестувала проти самодурства

й деспотизму суспільства, у якому жила. Її добровільна смерть саме і є виклик цій самодурній силі. Але чи можливий був інший результат?

Після деяких міркувань можна прийти до думки, що теоретично в Катерины Кабановой все-таки був вибір. Спробуємо проаналізувати можливі дозволи конфлікту п’єси. Перший і, мабуть, самий бажаний шлях це виїхати з Борисом. Саме на це сподівається бідна жінка, коли йде на останнє побачення з коханою людиною

Але Борис, цей “утворений Тихін”, не в змозі відповідати за свої вчинки, не в змозі звалити відповідальність на себе. Він відмовляє Катерине. Остання надія валить

Другий шлях одержати розлучення. Але в той час, щоб одержати розлучення, можна було прождати дуже довго, та й потрібно було пройти всі інстанції, випробувати всі приниження. Якщо розлучення було рідке у дворянських сім’ях (згадаємо Ганну Каренину), то для купецької сім’ї він був просто неможливий

Третій шлях піти в монастир. Але мужнюю дружину не могли прийняти в монастир. Її б там однаково відшукали й повернули кмужу.

Четвертий і найстрашніший шлях – шлях Катерины Ізмайловій. Позбутися від чоловіка й свекрухи, убити їх. Але не може Катерина Кабанова обрати цей шлях, не може заподіяти іншій людині біль, не може порушити п’яту заповідь “не убий”, тому що незвичайно набожна. Не могла Катерина й жити за принципом Варвари: “Роби що хочеш, аби тільки все шито так крите було”. Натура Катерины не може упокоритися з неправдою. Просто піти від чоловіка й повернутися в рідний дім було не можна, її б знайшли й повернули, а її ганьба лягла б на всю сім’ю

Залишався ще один шлях – жити з Тихоном як і раніше, адже він її по-своєму любив і простив її гріх. Але чи могла Катерина вислухувати щоденні понукання й докори свекрухи? Та й головне не в цьому. З Борисом Катерина випробувала теперішню любов, пізнала принадність близькості з коханою людиною, радість перебувати в його обіймах. І хіба можна після цього жити з нелюбимим чоловіком, що перебуває під каблуком Кабанихи, чоловіком, що навіть не здатний захистити дружину від образ матері?

Звичайно ж, немає! Полюбивши Бориса, Катерина вже не могла любити нікого іншого. Її цільна натура, що йде на приводу в почуття, не допускала навіть думки про це. Вона й думати про повернення в будинок Кабановых не могла: “Мені що додому, що в могилу – усе рівно.

Так, що додому, що в могилу!.. У могилі краще… А про життя й думати не хочеться…

И люди мені противні, і будинок мені противний, і стіни противні!.. Жити не можна! Гріх!” Таким чином, єдиним виходом для Катерины було самогубство

Таке рішення зовсім не слабість, а сила її характеру. Відомо, що самогубство в християнській традиції найбільший гріх. Самогубців ховають за огорожею церкви й не отпевают. Але й це не лякає набожну Катерину. “Молитися не будуть?

Викликує вона. Хто люблять, той буде молитися…” Такій щиросердечній обдарованості й такій цілісності, як у Катерины, одна нагорода смерть. Безумовно, Катерина “промінь світла в темному царстві”, але з її смертю він не гасне. Промінь пробив пролом серед грізних хмар миру Диких і Кабаних. Цей пролом виразка в “темному царстві”.

Смерть Катерины служить німим докором як Борисові, “сліпо покоряється волі Дикого”, так і Тихонові, “безвладній жертві страху перед матір’ю”. Катерина змушує внутрішньо стрепенутися апатичного Тихона, що у нестямі обвинувачує мати: “Ви неї погубили! Ви! Ви!” В. Лакшин писав про цю останню сцену драми: “Ця, хоч по всій видимості й неміцна, перемога перед страхом авторитету становить чи зміст не самої психологічно гострої й сміливої сцени, що гідно вінчає всю драму”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Был ли выход у Катерины Кабановой? (по пьесе А. Островского “Гроза”) Пьеса Александра Николаевича Островстого “Гроза” была написана в 1860 году, в период общественного подъема в России. Сама история, рассказанная в пьесе, отражает типические конфликты эпохи 60-х годов XIX века: борьбу между отживающей моралью самодуров и их безответных жертв и новой моралью людей, в душе которых пробуждается чувство человеческого достоинства. Особое...
  2. Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза” Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але...
  3. Щиросердечна драма Катерины (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Характер складається в здатності діяти по принципах. А. Н. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і ярки, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих добутках життя купецтва описується як мир затаєної, що тихо зітхає вболівай, мир тупого, ниючого болю, мир тюремного гробового мовчання А якщо...
  4. Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни Кабанова Марфа Гнатівна(Кабан) – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності...
  5. Чиє тлумачення образа Катерини Кабановой – Н. А. Добролюбова або Д. І. Писарєва – варто вважати найбільш вірним? П’єса А. Н. Островського “Гроза” з’явилася на сцені в 1860 році в період підйому суспільно-політичної боротьби в Росії напередодні скасування кріпосного права. Провідний критик журналу “Сучасник” Н. А. Добролюбов відразу помітив драму Островського серед літературних новинок року й написав більшу статтю з багатозначною назвою “Промінь світла в темному царстві” (1860)....
  6. За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід? Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в...
  7. За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід? ПАНАС МИРНИЙ Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в...
  8. Творчість Гете – просвітництво це вихід людини зі стану свого неповноліття В історії німецької і світової літератури небагато знайдеться письменників, чиє життя і творчість здивували б нащадків. Творчість Гете, що віддалене від нас на два століття, зовсім неможливо зрозуміти поза історичними умовами Німеччини XVІІІ століття – епохи Просвітництва. У знаменитій статті “Відповідь на питання: що таке Просвітництво?” німецький філософ Іммануїл Кант...
  9. Катерина в драмі “Гроза” Катерина в драмі “Гроза” Твір по драмі А. Н. Островського “Гроза” Катерина головний персонаж драми Островського “Гроза”. Основна ідея добутку конфлікт цієї дівчини з “темним царством”, царством самодурів, деспотів і невігласів. Довідатися, чому виник цей конфлікт і чому кінець драми такий трагичный, можна, заглянувши в душу Катерины, зрозумівши її подання...
  10. МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів...
  11. ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТУ В П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТУ В П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО. Конфлікт це зіткнення двох або декількох сторін, що не збігаються в поглядах, світовідчуваннях. У п’єсі Островського кілька конфліктів, але як же вирішити, який з них головний? В епоху соціологізму в литерату-роведении вважали, що соціальний конфлікт найважливіший у п’єсі. Звичайно, якщо бачити в образі...
  12. “Промінь світла” і “темне царство” у п’єсі “Гроза” П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана в 1859 р. У цей час російське суспільство задавалося питанням про подальший шлях розвитку Росії. Слов’янофіли й західники запекло сперечалися про те, що краще: патріархальність (самодержавство, народності, православ’я) або орієнтація на цінності Західної Європи. Автор “Грози”, як відомо, був слов’янофілом. Однак даний Твір...
  13. Катерина й Варвара. Чия життєва позиція ближче тобі? В 1859 році А. Н. Островський пише драму “Гроза”. У цьому добутку значне місце знову приділяється жіночим образам, які так залучали драматурга. У своїх п’єсах письменник уперше в російській літературі виводить героїню, що істотно відрізняється від навколишніх її людей. Життя ідеальної російської жінки для Островського характеризується близькістю до Бога, несвідомим...
  14. ТЕМА ЛЮБОВІ В “ГРОЗІ” А. Н. ОСТРОВСЬКОГО ТЕМА ЛЮБОВІ В “ГРОЗІ” А. Н. ОСТРОВСЬКОГО Любов покриває безліч гріхів. Ев. від Петра, IV, 8 “Гроза”, що показує страшний, темний мир самодурів і людей, що перебувають під їх п’ятої, освітлена, немов “променем світла”, найдужчою героїнею Островського Катериною, що стала “легендарним характером”. Її щиросердечна сила йде від її особливого внутрішнього...
  15. Чому Катерина – “промінь світла в темному царстві”? (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”.) П’єса “Гроза” стала переломним моментом у Творчості А. Н. Островського. У ній письменник проаналізував реальний стан того патріархального миру, що він з такою любов’ю й надією оспівував у попередніх п’єсах. Передові сучасники Н. А. Островського, і насамперед Н. А. Добролюбов, побачили в ній всю народну Росію на переломі, на порозі...
  16. Отзыв о спектакле по пьесе А. Островского “Гроза” Пьеса А. Н. Островского “Гроза” не раз ставилась на сцене русского театра. Каждый из режиссеров и актеров хотел донести до зрителя свое понимание конфликта пьесы. О разных интерпретациях одних и тех же образов, об актерах, играющих в “Грозе”, я хочу написать в этом сочинении. Размышляя над пьесой, нельзя не учитывать,...
  17. “Хто винен у поемі “Катерина” Тараса Шевченка?” У поемі видатного українського поета і громадського діяча Тараса Шевченка розповідається трагічна історія Катерини та її дитини. Історія ця особливо актуальна для тих часів, які Тарас Шевченко зобразив у поемі. При цьому не можна сказати, що ця поема повністю втратила свою актуальність сьогодні. Саме з цієї причини на самому початку...
  18. Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто...
  19. У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”? У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у...
  20. “Щастя для матері – це її дитина. За творами “Катерина”, “Наймичка” і “Марія” Тараса Шевченка” Проблема материнства і відносин між матір’ю і дитиною ніколи не була для великого українського письменника, кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, чужою. У дуже ранньому віці померла його мама, мачуха ставилася до нього погано, він так і не пізнав справжньої материнської любові, відчув на собі всі наслідки цього, а тому був настільки...
ЧиБув вихід у Катерины Кабановой?
«
»