Чи може любов бути жорстокою? (за твором “Рукавичка”)
Балада Шіллера вражає своєю простотою і в той же час насиченістю емоціями. Короткий Твір вмістив у себе і емоції людей, що чекають на цікаві та жорстокі видовища, і поведінку красивих сильних хижаків, яких людина кидає собі на розвагу. І на цьому тлі блискавкою проноситься Історія Кохання лицаря Делоржа й красуні Кунігунди. Та тільки чи можна їх стосунки назвати коханням?
Ми бачимо картину королівських розваг. На арену випускають лева – він спокійний і ніби зневажає увесь цей натовп, що називає себе цивілізованими людьми, а насправді
І вже підводиться лев; Його могутній рев Прогримів і став спокій; І, не давши волі злобі рвачкій, Люті лягли по короткім бою. Чим же тепер розважиться натовп?
Довго чекати не прийшлось – па арену, прямо до хижаків,
Він рукавичку в лице їй кинув: “Подяки, дамо, не треба мені!” – Сказав і її покинув.
Безперечно, юнак у цю хвилину за зовнішньою красою коханої побачив справжню Кунігунду, жорстоку й бездушну, для якої навіть людське життя подібне до іграшки в її розвагах. На моє переконання, цей страшний випадок у житті Делонжа, все ж таки відіграв і позитивну роль. Завдяки йому, в лицаря немов спала полуда з очей, і думаю, це дасть юнакові змогу краще розбиратися в людях.