Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна
Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна
О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок.
У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, відбуваються незвичайні перетворення, тому вона належить до чарівних казок.
Злій цариці дісталася в придане незвичайна річ:
Дзеркальце,
Що таку властивість мало:
Як людина розмовляло.
Воно бачило все на світі. Спочатку дзеркальце тішило мачуху:
Ти, цариця, всіх миліша,
Всіх рум’яніша й біліша.
Але коли молода царівна розцвіла, мов квітка, дзеркальце побачило її красу й сказало про це мачусі. Воно ж розповіло цариці й про те, що пасербиця не загинула в лісі, а живе у семи богатирів.
Вірний королевич Єлісей вирушив на пошуки нареченої. Та ніде він не міг її знайти. Тоді королевич звертається до сил природи: Сонця, Місяця, Вітру. І вони, немов люди, розмовляють з Єлісеєм, співчувають йому. Ані
На свою царівну красну
Подивитись ще хоч раз.
Він розшукує свою наречену. Любов і вірність королевича руйнують злі чари. Царівна ожила. А лиходійка-мачуха вмерла від люті, зустрівшись з царівною. Сили добра перемогли сили зла. Щасливі царівна й королевич одружуються.
У казці завжди є частка істини. В реальному житті сила кохання й відданості навіть без допомоги чарівних речей можуть багато чого зробити доброго. А заздрість і злоба завдають шкоди в першу чергу тому, хто їх відчуває.