Об’єкт зображення в повісті – табун коней, людям у ній відведена другорядна роль. Табун – це метафора сучасного суспільного організму, і тому коні тут олюднені, наділені людськими почуттями: жорстокість і жалість, веселощі й смуток, заздрість і гордість, безтурботність молодості й похмура свідомість своєї старезної старості
Найбільше олюднений головний персонаж Холстомер чий життєпис займає майже всю повість. Товстої прагне створити образ живий, зримий, конкретний. Зовнішність X. описана докладно й докладно: “мерин був росту
великого – не менш двох аршинів і трьох вершків, частиною він був вороно-пегий, але тепер вороні плями стали грязно-бурих кольорів вираження особи було строге-терпляче, глибокодумне й страждальницьке”. Він покалічений побоями, страшно худий, у нього опухла й гнійна болячка й вовна сторчма. Але незважаючи на огидну старість цієї шкапи, знавець відразу дізнавався, що це була у свій час чудовий кінь. “Глибоко уявний” образ X. (він же “Мужик Перший син Баби”) синонім російського хлібороба, створений письменником, що затверджує релігійно-моральну філософію буття
У долі X. відбито долю потоптаного,
приниженого, поневоленого “мужика”, доля якого – “приниження, праця, приниження, праця”. “Я був пегий, – повідомляє про себе X., – я був мерин, і люди уявили собі про мене, що я належав не Богу й собі, як це властиво всьому живому”. І тільки тому, що він пегий, до нього ставляться як до речі, з якої роблять купчі угоди. Пежина – це знак, що наочно викриває умовність і порочність розподілу божого миру на окремі стани, шари, касти, групи з різними правами й типом існування. Після случившегося з X. “дивного нещастя”, що стало для нього “рішучим переворотом”, він усвідомив жорстокість і безглуздість понять: “мій, моя, моє, які говорять про різні речі, суті, предмети, навіть про землю, про людей і про коней”. Драматична Історія “одного коня”, складена письменником, – апофеоз конягам, чиї “божі життя” були віддані праці, покірному служінню людям. Навіть після смерті вони продовжували служити добру, беручи участь у вічному круговороті життя
Образу X. протипоставлено відчайдушного, безтурботного, веселого гусара Серпуховский, що перетворився в нікчемного пана-паразита, що жив за рахунок роботяг, таких, як X. Товстої використав наївними, відстороненими, незамутненими упередженнями й помилковими постулатами свідомість X., щоб оголити абсурдність і протиприродність соціального порядку, що визнає право власності, насильство, сваволя, гноблення