Вронський – центральний персонаж роману Л. М. Толстого “Анна Кареніна”

До роману Толстого прізвище В. зустрічається в начерку А. С. Пушкіна “На розі маленькій площі”, що послужив авторові одним з джерел задуму твору. Обставини життя, зовнішність, характер героя і його сюжетна лінія можуть бути співвіднесені з традицією зображення героїв “світських повістей” 30-х років XIX століття.

Олексій Кирилович В. був вихований у Пажеському корпусі, не знав сімейного життя, рано втратив батька, був підкреслено шанобливий до матері, але не любив і не поважав її за нескінченні зв’язку і легковажно світський спосіб

життя. Серед товаришів по службі в блискучому гвардійському полку В. мав славу бездоганно чесною людиною, добрим малим і мав почасти навіть романтичну репутацію, тому що ще в дитинстві врятував з води жінку, потім хотів віддати свій стан братові і до спільного життя з Ганною дійсно відмовлявся 1 в його користь від більшої частини своїх доходів.

Незважаючи на цілісність характеру, доброту, твердість, мужність і справжнє благородство, У. – неглибокий чоловік, практично позбавлений серйозних інтелектуальних запитів. Його відрізняють типові для світської молоді шаблонні уявлення про життя і f відносинах до

людей, коли щирі вчинки і почуття, цнотливість, фортеця сімейного вогнища, вірність здаються смішними і застарілими цінностями, а люди більш низьких соціальних кіл представляються негідними зацікавленої уваги і поваги. Саме ці якості героя в повній мірі позначилися у взаєминах з Кити Щербац-кою, яку В. свідомо захоплював заради задоволення бачити силу свого впливу, але не маючи серйозних намірів, не піклуючись про її почуття і репутації.

Після випадкової зустрічі з Анною під впливом любові до неї В. змінюється: у ньому крім сильного почуття проявляються щирість і здатність до співчуття і жалості. Враження від зустрічі з Ганною діє на В. майже стихійно: на його обличчі з’являється невластивий йому вираз “розгубленості і покірності”, він їде за нею до Петербурга, всюди переслідує її і домагаючись зближення. Поступово його почуття перетворюється у справжнє кохання. Щось стихійне і навіть жахливе, незалежне від розуму і волі, є у В. і для героїні: перше знайомство під час трагічної загибелі залізничного робітника, раптове виникнення з темряви і завірюхи по дорозі до Петербурга. Толстой постійно підкреслює в образі В. насторожуючі деталі: звичку при усмішці “виставляти” зуби; починаючу плешіветь голову. У сцені зближення В. з Ганною прямо вказується на його схожість з вбивцею, що схилилися над тілом своєї жертви. Безпосередньо з цим епізодом пов’язаний інший, ключовою для розуміння характеру героя і його сюжетної ролі, – перегони, під час яких В., егоїстично думав лише про себе, через недбале необережності губить свою улюблену кінь Фру-Фру. Цей епізод має символічне значення, тому що кличка коня асоціювалася у сучасників Толстого з назвою французької мелодрами Мейлока і Га-Леві “Frou-frou” (1870), героїня якої гинула в результаті своєї зради чоловіка.

Зблизившись з Ганною, В. довго був внутрішньо задоволений ситуацією, що склалася, не вимагала від нього будь-яких рішень і змін в житті, тим більше що любов відвернула його на час від честолюбних службових планів. Народження дочки, хвороба Ганни і, головне, прощення її чоловіка змусили В. побачити у вчинку Кареніна щось недоступне і незрозуміле йому. Відчай від втрати коханої, підсвідоме моральне приниження спонукають В. до спроби самогубства, якій після коханці знову зближуються і виїжджають після відставки В. до Італії, а потім у його маєток.

Спільне життя з Ганною не поглинає всіх інтересів В.: він з жаром і успішно займається перетвореннями за європейським зразком у своєму господарстві, бере участь у дворянських виборах, всіляко відстоює свою чоловічу незалежність і свободу. Незважаючи на сильне почуття, жалість і увагу до Анни, В. не розуміє повністю ні її мук, ні складності її двозначного положення, що призводить до частих сварок, взаємною роздратуванню, відчуження і, нарешті, загибелі головної героїні. В. важко переживає її смерть, морально зламаний і їде добровольцем до Сербії з явним бажанням загинути.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вронський – центральний персонаж роману Л. М. Толстого “Анна Кареніна”

Categories: Твори з української літератури

Links