Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Бузковий цвіт дитинства

Бузковий цвіт дитинства

Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким килимом, на якому бурюкалися ми, діти. А піднімеш голову вгору – налиті кетяги винограду. Ледь прибиті ранковою памороззю, яка стікала вдень прозорою краплею, виноградні грона здавалися прозорими, навіть насіння проступало крізь блідо-рожеву

обо-лоночку і манило дитячу уяву. Тоді татко брав мене на руки, підіймав угору і я діставав губами стиглі виноградинки. А на дверях, притулившись до одвірка, стояла мама й удавано сердилася, побачивши моє замурзане личко. А потім ми всі весело сміялись. Навесні батько обрізав лозу – і подвір’я світлішало, щоб уже в травні зазеленіти знов.

Наш будинок був розташований на околиці селища й одним боком дивився на байрак. А на іншому боці яру височіли багатоповерхові будинки. Наш невеликий провулочок складався з одноповерхових будиночків приватної забудови і був невеличким острівцем краси і гармонії

посеред великого гамірного міста.

Нашій сім’ї належала одна частина будиночка, з іншого боку височів сусідський паркан. Бабуся вважала, що цей паркан псує красу, і засаджувала його плетючими квітами. Коли зацвітала червона красоля та різнокольорові чашечки кручених паничів – паркан зникав, перетворюючись на барвистий яскравий килим.

Невеличкий штахетник огороджував бабусин палісадник перед вікнами від вулиці. Чого там тільки не було! Квіти змінювалися залежно від сезону, наповнюючи подвір’я пахощами літа, але бабусиною гордістю завжди вважалися троянди. Вона вирощувала їх із пагінців, захищала від негоди, а коли вони зацвітали – не могла намилуватися ними. А одного разу вона виростила троянду-плетючку, колючу-колючу, але невимовно прекрасну.

Мені найдужче подобався білий бузок, який ріс під вікном моєї кімнати. Бабуся посадила його на честь мого народження, але він обігнав мене в рості. Щороку на День Перемоги ми з бабусею ламали бузок і йшли до Меморіалу Слави. Бабуся підіймала мене на руки, і я клав білий букет до вічного вогню. А повертаючись додому, я бачив, як біліли бузкові квіти на фоні червоного цегляного будинку і ледь торкалися мого вікна.

Навесні наш будинок змінювався, бо змінювався сад за ним. Спочатку він вирував білою завірюхою яблуневого і вишневого цвіту, трохи згодом потопав у зелені, а ще пізніше – у багрянці налитого плоду. Невеличкі віконця блищали чистими шибками, що зоріли і вабили різним теплом.

Звідти я пішов у перший клас, а коли батьки одержали квартиру у багатоповерховому будинку в іншому районі міста, я відмовився з ними переїжджати, залишившись жити у бабусі.

А тепер, коли бабусі не стало, я ходжу до школи в новому районі, де живуть мої батьки. Мені подобається і мій дім, і нова школа, і мої нові друзі. Але там, в старому районі, залишилося не тільки моє дитинство, а й часточка мене самого. Іноді навіть уявляю, що відчиняю хвіртку, а там на порозі стоїть бабуся і чекає на мене. Знаю, що чудес не буває, що минуле не повертається. Але в серці на все життя залишаться спогади про старенький чепурний будиночок, огорнений серпанком саду,- моя рідна домівка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Рідна домівка (твір-опис місцевості) План I. Там, де пройшло дитинство. II. Острівець краси і гармонії. 1. Квітуче подвір’я. 2. Бузковий цвіт дитинства. 3. Старий сад. 4. Минуле не повертається. III. Залишивши часточку себе. Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите...
  2. Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим...
  3. Цвіт щастя Б. Лепкий Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що...
  4. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це Село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання,...
  5. Цвіт щастя – БОГДАН ЛЕПКИЙ скорочено БОГДАН ЛЕПКИЙ Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. –...
  6. Цвіт щастя скорочено – Богдан Лепкий Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля?...
  7. Скорочено ЦВІТ ЩАСТЯ – БОГДАН ЛЕПКИЙ Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля?...
  8. Мій улюблений твір Михайла Коцюбинського (“Цвіт яблуні”) Новела М. Коцюбинського “Цвіт яблуні”, що має авторське жанрове визначення “ескіз”, – за проблематикою вписується в ряд творів, у яких ідеться про роздвоєність свідомості митця між житейськими реаліями і творчим світом. Можна абсолютно точно визначити дві основні риси новели, які здаються мені найважливішими і, власне кажучи, роблять цей твір таким...
  9. Твір-опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі Бабусині пиріжки. Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, – це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми...
  10. “Моя люба мати, калиновий цвіт” Мама – це найголовніша людина в житті кожного з нас. Вірш авторства Юрія Шкрумеляка починається словами “моя люба мати, калиновий цвіт”. Саме темі материнства, любові до матері у контексті цього вірша і буде присвячений мій даний твір. Дійсно, варто визнати, що роль мами займає чільне місце в житті кожної людини...
  11. Про мій берег дитинства Куди Би не вели нас життєві дороги, ми завжди будемо пам’ятати той чарівний мир природи рідного краю, у якому виросли, батьків, рідних і близьких нам людей. Дитинство! Саме в дитинстві формується майбутня людина. Яким росте дитина: добрим, увічливим, скромним, працьовитим – таким він і буде людиною. Недарма в народі говорять,...
  12. Соняшниковий цвіт Липневого ранку, коли сонце тількино зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки Соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом...
  13. Твір “Дитинства золота колиска” Коли мені було років п’ять чи шість, я хотіла швидше вирости, щоб дотягуватися до ручки холодильника. Зараз я з легкістю відкриваю холодильник, але мені хочеться повернутися в той час, коли я була найменшою в родині. Ось такий смішний парадокс. Пошкодуєш, коли втратиш – мій випадок. Дитинство – це країна, де...
  14. Функції художніх деталей у новелі М. Коцюбинського “Цвіт яблуні” Новела “Цвіт яблуні” вперше надрукована у літературній збірці “На вічну пам’ять Колтяревському” у 1904 р. І. Франко зазначав, “що ця психологічна студія виявляє руку великого майстра і незвичайно тонку обсервацію дуже складного психологічного процесу – враження письменника, у якого вмирає єдина улюблена дитина і якого фантазія при тім, всупереч його...
  15. Радісний світ дитинства в романі М. Твена “Пригоди Тома Сойєра” Всесвітню славу відомому американському письменникові Марку Твену принесла трилогія, яка багато в чому носить автобіографічний характер. Перша її частина – “Пригоди Тома Сойєра” – давно вже стала духовним супутником багатьох поколінь читачів, бо у ній письменник малює психологічно достовірно світ дітей з їх потягом до волі, романтики, безпосередності, які протиставляються...
  16. ТВІР-ОПИС МІСЦЕВОСТІ. 7 КЛАС МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є...
  17. “Вулиця мого дитинства” Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини...
  18. “Вишневий цвіт” української культури (до творчості М. Вороного) І. Місце М. Вороного в історії української культури. (Микола Вороний посідає помітне місце в історії української культури кінця XІX – початку XX століття. Він був талановитим поетом, критиком, істориком, театральним діячем, пере­кладачем, актором і журналістом. На його поетичній творчості виховувалося не одне покоління українських поетів, але публіцистичний і науковий доробок...
  19. Без пригод не буває дитинства Матеріал уроку. Всеволод Нестайко “Дід Мороз у підвалі” (уривок із повісті ” Чарівні окуляри”). Мета. Ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом Всеволода Нестайка. розповісти цікаві епізоди з його життя. Викликати інтерес до його творів. Вчити виразно і вдумливо читати, аналізувати прочитане. Розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережливість. Виховувати порядність,...
  20. Цвіт щастя – Богдан Лепкий – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Малий хлопчик запитав маму, що таке щастя. Мати, не знаючи, як пояснити, говорила дитині, що то доля, такий гарний цвіт, який важко дістати, але від нього на серці робиться мирно й весело. Хлопчик хотів принести того цвіту для себе й для матусі, але не знав, де він росте. І ненька...
Бузковий цвіт дитинства
«
»