“Бути чи не бути?” – питання, що за всіх часів стояло перед людьми: протистояти злу чи змиритися з ним? намагатися змінити світ, у якому тріумфує несправедливість, чи спокійно жити в ньому? Але вперше так ясно і виразно він був сформульований великим Шекспіром у трагедії “Гамлет”. Вкладено це питання у вуста Гамлета, принца Данського: Быть или не быть – таков вопрос; Что благородней духом – покоряться Пращам и стрелам яростной судьбы? Иль, ополчась на море смут, сразить их Противоборством? Перед Гамлетом стоїть важкий вибір,
і він робить його – “ополчается на море смут”. На принца звалилося багато горя: помер його батько, а мати, королева Гертруда, виходить заміж за дядька Гамлета Клавдія, як то кажуть, не встигнувши зносити черевиків. До Гамлета приходить привид померлого батька і відкриває страшну таємницю: король не помер своєю смертю, а був отруєний Клавдієм, що влив йому у вухо сік блекоти. Отже, Гертруда одружилася з убивцею свого чоловіка. “Бути чи не бути?” Принц приймає рішення помститися за смерть батька, але прагнення віддати убивці належне зливається для Гамлета з обов’язком переробити світ, улаштований
так несправедливо. Він розуміє непосильність цього завдання, і цей розлад між мрією і дійсністю мучить його. Гамлет (з божевільного який попит?) прикидається божевільним. Навколо себе в королівському замку він бачить людей грубих і самовдоволених, і це приводить його в розпач: …Что значит человек, Когда его заветные желанья – Еда и сон? Животное – и все. Гамлет запрошує в замок трупу мандрівних акторів, що повинні розіграти сцену убивства короля. На виставі присутні Клавдій і Гертруда. І Клавдій сам викриває себе. Гамлет тріумфує – він попав у точку. Тепер він мусить довести свою особисту помсту до кінця. Для нього немає шляхів до примирення. Проблема “Бути чи не бути?” остаточно вирішується. “Бути” для Гамлета – означає діяти у відповідності зі своїми переконаннями і вірою. Упродовж усієї трагедії Гамлет страждає, шукає істину. Йому здається, що його усі зрадили – і мати, і кохана, він підозрює в зрадництві і свого друга. Зло захльостує замок Ельсинор. Гамлет випадково убиває Полонія, прийнявши його за короля Клавдія. Офелія божеволіє і гине. її брат Лаерт викликає Гамлета на двобій і простромлює його отруєною шпагою. Перед смертю Гамлет убиває короля; отруєно королеву. Помста здійснилася. Але повалені обидві сторони. Проте перемога все-таки залишилася за Гамлетом, тому що він викрив зло. “Сила Гамлета не в тім, що він розв’язав питання, але в тім, що він порушив питання про несправедливості навколишнього світу”, – так писав про цього шекспірівського героя В. Г. Бєлінський.
