Філософсько-етична проблематика трагедії Шекспіра “Гамлет”

І. “Гамлет” – одна з найголовніших “стривожених” трагедій. “Стривоженими” назвали п’єси, які з’явилися наприкінці XVІ століття на англійській сцені і які відбивали тривогу з приводу подій часу. П’єса найбільш повно відтворює кризу гуманістичної ідеології Ренесансу, оскільки відображає наступ нової нелюдської моралі, уособленням якої є король Клав-дій. Отже одна з головних проблем “Гамлета” – проблема моралі як на рівні особистості, так і на рівні держави.)
ІІ. Боротьба добра і зла – одна з вічних тем,

характерних для “Гамлета”. (Лінія боротьби між добром і злом пролягає не тільки через побутові стосунки героїв чи навіть міркування державного рівня. Ця боротьба точиться в кожному з героїв, і не завжди перемагає добро. Адже кожен обирає свій шлях. Полоній, наприклад, став прислужником зла. А його син Лаерт поборов зло в душі, бо його натура була шляхетна. Та й у серці Гамлета теж відбувається боротьба, суть якої багато в чому відображена в монолозі “Бути чи не бути?”)
ІІІ. …Людина – вінець творіння чи жалюгідний раб?
(На думку Гамлета, найвища хвала для людей – визнання їх достойними імені людського.

Герой говорить про те, що людина має являти собою гармонійне поєднання різноманітних достоїнств, саме тому він, дбаючи про свій інтелектуальний розвиток, прагне фізичної довершеності, намагаючись бути першим у фехтуванні. Взірцем найкращих рис Гамлет вважає батька: “Він був людиною, людиною в усьому”. І тому герой не прощає людської недовершеності, явних вад, у кому б вони не проявлялися. Людина має блискучі можливості, а значить, повинна їх реалізувати, інакше не має права зватися людиною.)
ІV. Протистояння людини та світу як філософсько-етична проблема п’єси. (Підносячи людську природу на небачену висоту, Гамлет не вважає світ довершеним. Він відчуває себе самотнім перед ворожим світом, де мораль знецінена, де на перше місце виходять міркування влади й грошей. І навіть знаючи, що не зможе змінити світ, Гамлет виступає на боротьбу з ним, визнаючи свою відповідальність за те, що коїться в світі, в державі. Він не ставиться з презирством до людей, але розуміє, що на ньому особлива місія:

Век расшатался, и скверней всего,
Что я рожден восстановить его.

Саме Гамлет з його безкомпромісним прагненням змінити світ на краще недвозначно говорить, що кожна людина має протистояти несправедливому світові, щоб зберегти себе й найважливіші цінності, без яких неможливе життя.)
V. Релігійність – невід’ємна риса ренесанського мислення.
(При всій свободі ренесанського мислення, не можна сказати, що релігійність для нього не мала значення. Навпаки. Релігійність мислення закладена в людині вихованням і способом мислення. Так Гамлет відмовляється вбити короля Клавдія в момент, коли той молиться, адже тоді король потрапить до раю. Гамлет страждає від того, шо батько його помер, не очищений від гріхів. І все ж поняття про Бога тісно переплітається у нього з ідеєю величі людини. Таке веління часу.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Філософсько-етична проблематика трагедії Шекспіра “Гамлет”

Categories: Шкільні твори

Links