Бунт селян у повісті А. С. Пушкіна “Дубровский”
Особливо важко було кріпаком у таких помещи-ков, як Троекуров. Багатство й знатний рід Троекурова давали йому величезну владу над людьми й можливість задоволення будь-яких бажань. Люди для цього избало-ванної й неосвіченої людини були іграшками, що не мають ні душі, ні власної волі (причому не тільки кріпаки). Він тримав під замком покоївок, кото-рые повинні були займатися рукоділлям, насильно выда-вал їх заміж за своїм розсудом. У той же час соба-кам поміщика жилося краще, ніж людям. Із селянами й двірськими Кирила Петрович обходився “строго
Зовсім інші взаємини зложилися із крепост-ными в сусіда Троекурова – Андрія Гавриловича Дубров-Ского. Селяни любили й поважали свого пана, вони щиро переживали його хвороба й з надією чекали при-їзда сина Андрія Гавриловича – молодого Володимира Дубровского.
Трапилося так, що сварка між колишніми друзями – Дубровским і Троекуровым – привела до передачі иму-щества першого (разом з будинком і кріпаками) Троекуро-Ву. В остаточному підсумку, Андрій Гаврилович, важко пері – сусіда, щожив
Селяни Дубровского дуже прив’язані до своїм хозя-евам і повні рішучості не дозволити передати себе вод влада жорстокого Троекурова. Кріпаки готові защи-щать своїх хазяїв і, довідавшись про рішення суду й смерті старо-го пана, піднімають бунт. Дубровский вчасно засту-пився за приказних, які приїхали роз’яснити поло-жение справ після передачі майна. Селяни вже з-бралися в’язати справника й заступника земського суду Шабашкина з лементами: “Хлопці! геть їх!”, коли моло-дой пан зупинив їх, пояснивши, що своїми вчинками селяни можуть ушкодити й собі, і йому.
Приказні зробили помилку, залишившись ночувати в будинку Дубровского, адже народ хоч і затих, але несправед-ливости не простив. Коли молодий пан обходив уночі будинок, він зустрів Архипа із сокироюою, що спершу объяс-нілу, що він “прийшов… було провідати, чи всі вдома”, але після чесно зізнався у своєму глибинному бажанні: “всіх би разом, так і кінці у воду”.Дубровский розуміє, що справа зайшла занадто далеко, він сам поставлений у безвихідне положення, позбавлений помес-тья й втратив батька через самодурство сусіда, однак уве-рен і в тім, що “не приказні винувато”.
Дубровский вирішив спалити свій будинок, щоб він не дістав-ся чужим людям, і велить вивести свою няньку й інших людей, що залишилися в будинку, крім приказних, у двір.
Коли двірські за наказом пана підпалили будинок. Владимир затурбувався пр приказні: нього здалося, що він замкнув двері в їхню кімнату, і тим не вдасться вибратися з пожежі. Він просить Архипа сходити прові-рить, чи відкритаі двері, з наказом відімкнути її, якщо закрито. Однак в Архипа своя думка на цей рахунок. Він винить у происходящем людей, що принесли зла звістка, і накрепко замикає двері. Приказні приречені на смерть. Цей учинок може охарактеризувати коваля Архипа як жорстокої й безжалісної людини, однак це саме він лізе через якийсь час на дах, не побоявшись вогню, щоб урятувати збожеволілу від страху кішку. Це він докоряє хлопчиськ, що радуються неожи-даній забаві: “Бога ви не боїтеся: божа тварина поги-бає, а ви сдуру радуєтеся”.
Коваль Архип – сильна людина, але йому не вистачає освіченості, щоб зрозуміти всю глибину й серйозність сформованої ситуації.
Не у всіх кріпаків вистачило рішучості й сміливості довести почату справу до кінця. Лише кілька людей зникли з Кистеневки після пожежі: коваль Архип, нянька Єгорівна, коваль Антон і двірська людина Гри-Горий. Ну й, звичайно, Володимир Дубровский, що хотів відновити справедливість і не бачив для себе іншого виходу.
На околицях, наводячи страх на поміщиків, з’явилися розбійники, які грабували поміщицькі будинки й спалювали їх. Дубровский став проводирем розбійників, він ” сла-вився розумом, відважністю і якоюсь великодушністю”. Про – селяни, ЩоВинилися, і кріпаки, замучені жорстоко-стью своїх хазяїв, бігли в ліс і також вступали в загін “народних месників”.
Таким чином, сварка Троекурова зі старим Дубров-Ским послужила лише сірником, що зумів запалити полум’я народного невдоволення несправедливістю й самодурством поміщиків, що змусила селян вступити в не примири-мую боротьбу зі своїми гнобителями
(1 votes, average: 5.00 out of 5)