Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Буало

Буало

37. Буало

Своеобразным манифестом французского классицизма становится дидактическая поэма Н. Буало “Поэтическое искусство” (“Art poetique”), обращенная, правда, к поэзии, но оказавшая общепризнанное влияние на становление художественного метода классицизма в целом. Знаменитый призыв Буало “любить мысль в стихах”, по существу, являет собой кредо классицистской эстетики XVII в. с ее культом рационально-интеллектуального начала.

Теоретик французского классицизма Н. Буало, выделяя основные эстетические требования, отмечал

следующие: – подражание античным образцам как следствие утверждения абсолютности идеала прекрасного; – разум как главный критерий художественной правды: “Учитесь мыслить вы, потом уже писать”; – абстрактность художественного образа; – дидактическая (поучительная) направленность произведения и искусства в целом; – соблюдение правил трех единств (времени, места, действия) и др.

У 1647 р. Ніколо Буало сформулював теорію Кл в трактаті “Поетичне мистецтво”. Головне в Кл – хороший смак; та письменник, і читач повинні мати гарний смак, який формується завдяки розуму. Відправні моменти

Кл: 2 основні естетичні концепції античності: 1 “Поетика” Аристотеля, 2 Горацій “Наука поезії”.

Класицистами заперечується натхнення, т. к. це неорганізоване початок, а мистецтво Кл засноване на логіці. Т. к. дійсність позбавлена ​​логіки, то мистецтво повинно цю дійсність логізіровать і гармонізувати. Але гармонізація дійсності йде через наслідування їй. У навколишньому житті є потворні сторони – в мистецтві ці сторони облагороджуються. Мист-во покликане нести естетичну насолоду, а воно в свою чергу повинно сприяти вдосконаленню людини і суспільства. 2 ф-ії мист-ва:Повчати і розважати, але повчати не прямо, а внутрішньо, і розважати не твариною чином; повчати, внутрішньо удосконалюючи людини, розважати, доставляючи естетичну насолоду. Ідеал – античність. Герої – ідеальні зразки для сучасних людей. Стверджується примат розуму, раціональне тяжіє над ірраціональним, загальне витісняє індивідуальне.

Людина постає як істота суперечливе, його хар-р не статичним, він постійно розвивається, змінюється. Але Кл являє людини не багатогранним. В образі виділяється 1 риса, яка гранично гіперболізується. Трагедія – обов’язково давні епохи, комедія – сучасність.

Н. Буало формулює Принципи формальної організації Кл таким чином: 1 гармонія і домірність частин; 2 логічна стрункість і лаконізм композиції, 3 простота сюжету; 4 ясність і чіткість мови. Все це можна звести до гасла “Нічого зайвого!”.

Вимоги до змісту: 1 ідея про вічність ідеалу прекрасного; 2 сувора регламентація жанрів; 3 нормативність; 4 головне в зображенні людини – розум; 5 образи повинні носити універсальний хар-р, бути абстрактними і представляти тип; 6 виховна роль мист-ва; 7 мист-во повинно спиратися на загальнодержавні інтереси і проводити національне об’єднання; 8 мист-во повинно стосуватися соціально-політичних проблем; 9 основний конфлікт – конфлікт особистого і громадського, 10 над усім має превалювати раціоналізм; 11 твір з т. зр. авторської позиції повинно бути одностороннім, 12 усі повинне носити узагальнений хар-р.

Але: суперечності між теорією і практикою. Головне правило Кл: не завжди слідувати правилам. Треба, наслідуючи ідеальної моделі стародавніх, створити власне творіння. На вершині всіх видів мист-в виявляється словесність, тому що тільки в слові думка здатна знайти реальне буття.

. Кл – це не просто звід правил. Через норми і закони в Кл будується образ вільного і доцільного світоустрою, в якому людина виявляється здатною протистояти трагічності буття. Особливе Уявлення про особистості: 2 типи: 1 героїчна особистість; 2 вихований.

Кл сприяв свободі творчості, яка існувала в межах розуму. Вічне в Кл – це не тільки стародавнє і античне, але і все те, що зовсім, прекрасно. Кл звертався і до уяви, вимислу, спробі передати невимовне, але на відміну від Бароко, Кл не намагався відступати від правдоподібності. Кл спирався на поняття моральної норми, пов’язаної з категорією психологічної вірогідності. Кл повинен бути достовірним. Програма Кл постійно коректувалася. Кл став першим в строгому сенсі напрямом у літературі.

“Поетичне мистецтво” Буало-маніфест класицизму. У цій роботі Б. спирається на Арістотеля і Горація. Робота складається з трьох частин: 1 – про поет. мистецтві взагалі, 2 – про малих віршованих жанрах, 3 – великі жанри (трагедія, епопея, комедія), 4 – знову взагалі.

Загальні принципи: любите розум і собі в наставниці природу оберіть.

Розум – це ясність, гармонія світу, найважливіша ознака краси. Що неясно – нерозумно – некрасиво (середньовічні міфи, наприклад). У драматургії – рух від середньовічної драми до античної (а вони називали це сучасним мистецтвом). Б. взагалі відкидав все середньовічне мистецтво. А ще він заперечував бароко, а саме преціозності і бурлеск (це були різновиди французького бароко). Преціозності була реакцією на тверезість, раціоналізм, бездуховність. Ось цьому всьому вона протиставляла витонченість вдач, висоту почуттів і пристрастей. Не найкраща різновид бароко, але в її рамках розвивався роман з його психологізмом і сюжетної інтригою. Преціозності твори відрізнялися ускладненим сюжетом, великою кількістю описів, буйної метафоричністю і грою словами, що бісило Буало.

Бурлеск протистояв преціозності. Це була низова форма бароко з прагненням до грубої правди, торжеству вульгарного над піднесеним. Заснований був на жартівливій перелицовке античних пр-ї та середньовічної героїчної казки. Мова була, відповідно, площинної, що не подобалося Б. Ще одна розбіжність з бароко, цього разу уявне. Це питання про наслідування і уяві. Митці бароко відкидали античний принцип наслідування природі, натомість – нічим не стиснуте уяву. А Б. начебто вірний наслідування. Але він вважає, що в мистецтві відтворюється не первозданна, а перетворена людським розумом природа Принцип наслідування узгоджується з принципом уяви * істинний спосіб наслідування природі – за правилами, створеним розумом. Саме вони привносять у твір красу, яка неможлива в дійсності.

((Буало средневековье тихо ненавидит, потому что там все туманно, некрасиво, следовательно, неразумно. То ли дело античность, которую надо взять за образец, потому что там все ясно и четко. А теперь – собственно оппозиция (будет цитатник).

Во-первых, Б. совершенно открыто ориентируется на античность: для него образцы Гомер, Менандр, Вергилий с Феокритом, которым “сами Грации диктовали стих”. Далее говорит о том, какой похабный был театр в средние века (в данном случае его интересуют только средневековые мистерии):


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено “Мистецтво поетичне” Буало Віршований трактат Буало “Мистецтво поетично” нале­жить до найвидатніших пам’яток світової естетичної думки. Твір майже на три століття пережив свою історичну епоху і літера­турну практику, яка його породила. Минав час, змінювалися художні погляди в суспільстві, а “Мистецтво поетичне” не втратило інтересу навіть тепер, коли наука про поезію збага­тилась на основі революційної...
  2. БУАЛО-ДЕПРЕО, Нікола (1636 – 1711) БУАЛО-ДЕПРЕО, Нікола (Boileau-Despreaux Nicolas, – 1636 у Парижі – 1711, там само) – французький письменник, теоретик Буало-Депрео народився у Парижі в сім’ї заможного буржуа, адвоката, чиновника паризького парламенту. Його біографія нічим не прикметна. Як і більшість тогочасних юнаків, він здобув освіту в єзуїтському колежі, згодом студіював у...
  3. Нікола Буало Мистецтво поетичне Нікола Буало Мистецтво поетичне Буало Н. Мистецтво поетичне. К., 1967; Переклад М. Т. Рильського ПІСНЯ ПЕРША Дійти поезії парнаських верховин Безумно мріє той, хто зроду їй не син; Коли натхнення він од неба в дар не має, – Пегаса впертого повік не осідлає; Вузького розуму судивсь йому полон, І марних...
  4. Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 1. Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) Кінець XVI століття пройшов у Франції під знаком релігійних воєн унаслідок загострення ворожнечі між католиками і гугенотами (прихильниками реформованої церкви). Примирити ворогуючі партії вдалося...
  5. Сутність поняття “бароко” – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 2. БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ Ми осягаємо істину не лише розумом, а и серцем. Саме серцем ми пізнаємо перші принципи, І марно розум, не маючи в них опори, силкується їх спростувати. Б. Паскаль Людині XVII ст. відкрилася сила власного розуму, її...
  6. Охарактеризуйте бароко як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники) Бароко – це напрям у мистецтві та літературі у 17-18 століттях, який прийшов на зміну Відродженню. Слово “Бароко” перекладається як “перлина неправильної форми”. Назва була дана цьому напрямові невипадково. Основними рисами бароко були асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненої форми, парадності. Бароко поєднало в собі мистецтво готики та Відродження....
  7. ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ ЛІТЕРАТУРА КЛАСИЦИЗМУ Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту цей напрям досягнув у Франції в XVII ст. Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підгрунтям класицизму була антична теорія поетики...
  8. Бароко як синтез традицій ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО Бароко як синтез традицій Зрозуміло, що ніщо не виникає на порожньому місці: у будь-якого явища завжди є підгрунтя, джерела, які підживлюють своїми чистими струменями нове. Так сталося і з бароко. Ця літературно-історична доба, літературний напрям живилися від двох величних і величезних епох – Середньовіччя та. Відродження....
  9. Основні правила класицизму – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 5. КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ Основні правила класицизму Естетична система класицизму являла собою низку правил, згідно з якими і треба було створювати новий художній твір. Першою спробою сформулювати принципи класицизму була “Поетика” Ж. Шаплена (1638), але найпослідовніший та...
  10. З ЛІТЕРАТУРИ КЛАСИЦИЗМУ – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ З ЛІТЕРАТУРИ КЛАСИЦИЗМУ Класицизм (від лагин. classicus – взірцевий, першокласний) – напрям у європейському мистецтві й літературі XVIII ст., який орієнтувався на античні зразки, що проголошувались ідеальними, класичними, гідними наслідування. Він вирізнявся суворою регламентацією, вимогою твердого дотримання чітких, раз і назавжди встановлених норм і правил,...
  11. Класицизм як художній напрям у літературі XVІІ ст В освічених колах суспільства спочатку Франції, а згодом і інших країн Європи на початку XVІІ століття сформувався погляд, що, не зрікаю-чись католицької побожності, людина має плекати свою внутрішню свободу. Так народжувався класицизм – мистецтво героїчної громадянськості. Прекрасне в ньому – чітке, розумне, логічне, без суперечностей, притаманних реал ьному життю. Мистецтво...
  12. Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст КЛАСИЦИЗМ Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Класицизм (від лат. сlаssісus – “зразковий”) – художній напрям у мистецтві та літературі XVII – початку XIX ст., для якого характерні піднесена громадянська тематика та суворе дотримання певних творчих норм і правил. Класицизму як художньому напряму притаманно відображати життя в ідеальних...
  13. Жан-Батіст Мольєр “Міщанин у дворянстві” (стисло) “Сміх часто буває посередником у справі відмінності істини від обману”. В. Г. Бєлінський. Нове художній напрям у літературі XVII ст. – Класицизм – знову, як і попередники, часів бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталону. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин у дворянстві” стала втіленням рис класицизму (лат....
  14. Світ і людина в мистецтві бароко – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 2. БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ Світ і людина в мистецтві бароко Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності проявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели нескінченність буття, представники бароко намагалися осягнути...
  15. Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне,...
  16. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 5. КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ Любіть же розум ви! Нехай він тільки сам Принадність і красу утворює пісням. Ніколи Буало Мистецтво та література бароко активніше розвивалися в ті періоди Нового часу, коли кризовий стан суспільства посилювався, і в...
  17. ЛІТЕРАТУРА БАРОКО ЛІТЕРАТУРА БАРОКО Бароко (від італ. barоссо, фр. baroque – дивний, неправильний) – літературний стиль у Європі кінця XVI, XVII й частини XVIII ст. Термін “бароко” перейшов до літературознавства з мистецтвознавства на через загальну схожість у стилях образотворчих мистецтв і літератури тієї доби. Вважають, що першим термін “бароко” щодо літератури використав...
  18. Стиль бароко в українській літературі Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися ще наприкінці XVI ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю характеризували лише мистецтво і...
  19. З ЛІТЕРАТУРИ БАРОКО – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ З ЛІТЕРАТУРИ БАРОКО Бароко ( пал. bаroссо – дивний, химерний; португ. регolа barocса – перлина неправильней форми: фр. barocco розчиняти, пом’якшувати контур) напрям у літературі та мистецтві XVIІ – XVIII ст., позначений тяжінням до різких контрастів, пишної і навіть надлишкової метафоричності, алегорії, прагненням уразити читача...
  20. Відповіді на білет № 4 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків Легендарний античний поет Гомер створив дві поеми – “Іліаду” та “Одисею”. Ці твори є не тільки взірцями героїчного міфологічного епосу, в них також присутня картина життя античних греків. Епос Гомера давно став одним з джерел вивчення історії, побуту та традицій...
Буало
«
»