Біографія розділових знаків

В нашому житті ми дуже багато часу приділяємо навчанню. І все для того, щоб стати освіченою та розумною людиною.
Одинадцять класів ми вивчаємо різні науки, знайомимося з літературними творами, робимо винаходи та досліди на уроках хімії, біології, фізики. Всі ці знання будуть потрібні нам для вдалого здобуття майбутньої професії, для того, щоб у дорослому житті ми знайшли себе та своє покликання.
Тому, упродовж усіх навчальних років, наші вчителі намагаються надати нам максимальний рівень знать, які ми, у свою чергу, повинні поглинати,

як кухонна губка.
Жодні з отриманих знань не будуть зайвими. Усі вони обов’язково знадобляться нам у нашому дорослому житті. Тому, для того, щоб закріпити отриманий рівень знань, у кінці одинадцятого класу ми здаємо шкільні іспити та готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання.
Обов’язковим предметом у ЗНО являється рідна, українська мова, з усіма правилами мовлення, читання та правопису. Комплексна підготовка розпочнеться з самого простого. Що таке кома та крапка. Це найелементарніше, але всі ми повинні це знати.
Крапка і кома – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих
книгах шістнадцятого століття.
Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма.
Кома – слово латинської мови. Воно мало таке значення: кую, б’ю, відрубую, відсікаю, відділяю.
Тире – французьке слово. Воно означало – тягти. Першим застосував цей розділовий знак М. Карамзін на початку дев’ятнадцятого століття.
Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньої грецької мови. Вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Біографія розділових знаків