Біогеоценоз і Агроценоз
Біогеоценоз – саморегулююча система, але стійкий стан їх ніколи не досягається повністю. Співтовариства організмів змінюються в часі, при цьому зміни торкають видова розмаїтість, кількісні показники, структуру харчових ланцюгів, продуктивність і т. д. Мінливість біогеоценозу в основному проявляється в зміні чисельності окремих видів і в зміні біогеоценозів. Чисельність популяції залежить від співвідношення що народжуються й гинуть особин. Підвищення народжуваності приводить як до збільшення чисельності, так і до зменшення загибелі.
Зміна біогеоценозів – тривалий процес. У цьому складається його головна відмінність від сезонних коливань популяционних показників. У певнім місцеперебуванні відбувається закономірна зміна популяцій різних
Агроценози – штучні біогеоценози, створювані людиною для своїх цілей шляхом посіву або посадки й подальшого культивування оброблюваних Рослин, а також використання територій для інтенсивного випасу свійських тварина. Однієї з головних особливостей агроценоза є те, що явно переважає один або дуже невелика кількість видів рослин. У них знижене видова розмаїтість тварин, тому що тут можуть жити тільки види, що харчуються певними рослинами. Не маючи біологічних конкурентів, ці тварини можуть інтенсивно розмножуватися й стають шкідниками, що загрожують існуванню агроценоза. В агроценозе ослаблена дія природна добору й діє в основному штучний відбір, спрямований на максимальну продуктивність рослин, потрібних людині. Агроценоз нестійкий, якщо його не підтримувати він швидко зруйнується