Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії
Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть.
Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди. На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в переспівах псалмів Петра Гулака-Артемовського та в “Псалмах Русланові” Маркіяна Шашкевича.
Цілу епоху
Згадаймо, наприклад, такі прекрасні твори, як “Псалми Давидові”, “Марія”. Найяскравіші здобутки в опрацюванні біблійної тематики українською поезією кінця XIX століття пов’язані з іменами Пантелеймона Куліша, Івана Франка, Лесі Українки. Роль Куліша в художньому освоєнні
Досить сказати, що він здійснив повний переклад Біблії українською мовою. Збагатив Куліш й українську лірику оригінальними поезіями біблійної тематики – зокрема, такими перлинами, як “Молитва”, “Божий суд” та інші.
Молюсь, не дай мені з розпуки
Зректися розуму мого:
Нехай не гасне світ науки
В проміннях сяєва твого, схвильовано звертається поет до Всевишнього в поезії “Молитва”.
У розумінні історичної трагедії рідного народу й усвідомленні своєї відповідальності за його долю Франко піднявся до того рівня біблійного пророка, якого після Шевченка не сягав жоден український поет. “Пролог” до “Мойсея”, як і сама поема, – правдиве свідчення того:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов п арап іти к той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу…
Василь Стус, поет-шістдесятник, також звертався до біблійних мотивів у своїй поезії. Так, наприклад, Бог сприймається ним як символ людської совісті, віри в добро та справедливість.
Поет звертається до Бога в часи, коли йому нестерпно важко, він шукає в ньому опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей. Інколи Бог у його поезії виступає як символ кари за вчинене зло. У поезії “Як добре те, що смерті не боюсь я” біблійний образ тяжкого хреста через асоціацію з образом Ісуса Христа, що сам ніс свій важкий хрест, на якому його розіп’яли, утверджує справедливість справи, за яку боровся поет.
Як добре те, що смерті не боюсь я
І не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Кращі з українських поезій біблійної тематики розкривають цілий світ художніх ідей і образів, збагачують нас духовно й емоційно, виховують нас у дусі гуманістичних ідеалів добра і справедливості.