Біблійні образи в поезії Шевченка
Після прочитання творів Т. Шевченка було б помилково вважати, що письменник обмежувався лише близькими йому темами, а також сюжетами з життя рідного йому селянства. Автор добре знав надбання світової культури, і це давало йому можливість звертатись до будь-якої з історичних епох, робити свої (до речі, сміливі) висновки. Коли він говорить про криваву боротьбу повстанців,, то пригадує події Варфоломіївської ночі, а коли розповідає про неофітів, то порівнює їх з декабристами.
Отже, як бачимо, Шевченко часто звертався до біблійних мотивів, до
У образі Бога він показує ідеал святості, а Марія – рідна мати, мати земля, ненька-Україна. У образах німих рабів автор зображує простий люд, який терпляче зносить всі знущання панівної верхівки.
У творі біблійного змісту Шевченко вкладає свій зміст – він пророкує щасливе Майбутнє, висловлює свої надії і сподівання на загибель експлуататорського ладу: Оживуть степи, озера, І не верстовії, А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться, і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без гвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. 1 пустиню опанують Веселії села. Як поет-революціонер, він не може не закликати до боротьби за свободу. Тому і відстоює народні мрії, пророкує всенародну розправу над гнобителями:
Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! …Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть.