Барка Василь Костянтинович Судна дорога
I
Дві неділі, дві вінечні долі,
Над гризню гармат рідніли.
Хоч від гілки віолет медовий
Близько брався до одвірків.
Грішник, де з навал незваних танків
Близять розблиски в розбої, –
Став: стріляйте! а не згоден знати
Тьми з неправди гробової.
І калікою з обжинків крови,
Дотерпівши смерть, як прірву,
Звівся – кривду ночі відбороти:
В знаках дикістю звірину.
Вибийся з тенет: мов олень рани,
Огняної – в плечі хворі.
По крижинах моря, в вибух браних,
Вийди крізь метіль безкормиць…
Тінню
З праху, з пастки навернувшись:
Тінню Савла – на поріг останній,
Де досвітлюються душі.
Нивами обнов, де й горе кожне,
Множиться на грізний сполох:
До джерел, як птах з пожеж, чи зможе
Перейти душа поволі?
Дві неділі – дві любові: в крузі
Сонця й місяця взоріли,
Обіходячи, аж море скрушить
Гріх і посклада зернини. II Дві неділі, – де не змовкне в ярмах
Океан! (і гори чули);
Що одна світанний вінчик брала,
Друга з полудня палючий.
Подаровано не мідну скриню,
А сердечну правду в денність.
Знов галузками садів наринуть,
Ганячись, вали квітневі.
Все, що зріднене від серця – вічне;
Понад океанний розпач:
Буде все біліти! в зірці скличе –
Жити, де зійшла, дівоча.
На безмежності по димній смузі,
Переходячи, вітрильце –
Свідчить, свічкове! хоч вітер змучив:
Півпелюстки з бурі бризне.
Нам розділено стежки пропащі –
З вибухів, при злих руїнах…
Скрізь війна: світопожежний ящер
Пекла! – до країв куріла.
Морок стінами біди з безодні
Від зірок стежки відрізав –
Хоч трояндні відсвіти назовні
В хмарі, що пашить, залізна.
Вже ізгой – на другім боці ночі –
До пророцтва зміг припасти…
Мирний океан! стокрилля множить:
З горами, біліш від айстри.
Друга на порозі перестріла,
Від його човнів і серпня,
Витканого з блискавки – неділя
Друга: криник! милосердна.
Схожі твори:
- Барка Василь Костянтинович Океан Уже за мною голубині сестри, Кигичучи, мов сон, витають; Як море все на віщім перехресті, Та все спливає в сиву тайну. Чого це незриданні зграї кружать Без сонця до мого чола? Нас доля – як не стали ще подружжя – Вже океаном розвела… Вже досвітом на глибині відчаю, Де риза...
- Василь Костянтинович Барка(Очерет) ‘ я – Василь Костянтинович Очерет) АВТОБІОГРАФІЯ 16 липня 1908 – село Солониця: дата і місце народження. Село невелике, примітне тільки старовинною церквою, валами – рештками козацького табору Северина Наливайка – та широкими солончаками поблизу: звідти в час біди люди, приходячи за десятки верст, брали “ропу” замість соли; можливо, так...
- Василь Барка: Життя й творчість Забуті імена. Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет) належить до тих письменникам, які жили й працювали в еміграції. Його добутку за кордоном видавалися більшими тиражами, але український читач познайомився з ними лише на початку 90-х років XX сторіччя. Народився Василь Очерет (Барка) 16 липня 1908 року на Полтавщині в селі Солониня...
- Василь Барка – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Василь Барка (1908-2003) Василь Костянтинович Барка (справжнє прізвище – Очерет) народився у селі Соло-ниця біля міста Лубни на Полтавщині 16 липня 1908 року. Батько після поранення на фронті Першої світової війни змушений був продати ділянку землі й переїхати до Лубен. Василь почав вчитися в духовному училищі (“бурсі”), котре...
- Василь Барка Василь Барка Василь Барка належав до того покоління митців, якому доводилося розпочинати літературу нової соціалістичної доби, а отже, якому у вирі пореволюційних літ просто неможливо було уникнути помилок. А якщо таких помилок і не було, то їх усе одно знаходили: сталінська репресивна машина нависла над усім, що називалось українським. Працював...
- Барка Василь ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Барка Василь (1908-2003) Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) народився 16 липня 1908 р. у селі Солониця Лубенського району на Полтавщині в козачій родині. Батько його служив у козачій частині, повернувся покаліченим із російсько-японської війни. Сім’я постійно бідувала, батько теслював, доглядав із трьома синами чужі...
- Жовтий князь – Василь Барка Василь Барка “Жовтий князь” У романі Василя Барки “Жовтий князь” відтворені реальні події і явища голодомору. Тема голоду в Україні 1932-1933 pp. – найболючіша оповідь В. Барки, якій він, крім поетичних творів, присвятив великі епічні полотна – романи “Жовтий князь” і “Рай”. За основу твору “Жовтий князь” письменник взяв спогади...
- Василь Барка про причини тоталітаризму Релігійне вчення Василя Барки вписано в конкретні історико-політичні й національні рамки. Крім опису Божого керівництва до спасіння, важливою часткою Барчиної науки постає викриття сатанинського задуму вигублення людства. На думку Барки, найбільший вплив темних сил на людину відбувається як шляхом фізичного тиску (переслідування, доноси, заслання, ув’язнення, смерть), так і духовної омани...
- Григорій Сковорода і Василь Барка Вплив Григорія Сковороди на Василя Барку вартий окремого коментарю. Багато критиків відзначає авторитетність, якщо не культовість, найвидатнішого барокового мислителя й поета України для Василя Костянтиновича, саме так – не меншою мірою на спосіб життя, ніж на творчість. Оксана Гринів відносить Барку (з психологічного боку) до типу сковородинської людини. Характеризуючи релігійність...
- Василь Барка про моральне вдосконалення людини Релігійне вчення Василя Барки міцно пов’язано з ідеєю морального І вдосконалення особистості. Біблія радить створити собі “нове серце”; ця обнова в самому національному характері здійснить вирішальну “перебудову”, від якої передусім залежить майбутня доля українського народу зокрема. Письменник мріє про “революцію” духовну, з перемогою над собою: якщо подолати звірство в серцях,...
- Василь Барка про українську національну ментальність Більшість українських письменників хоч коли-небудь замислювалась над сутністю нашого національного характеру. Особливо ці роздуми й дослідження було загострено багатовіковим поневоленням нашого народу, його бездержавним й інколи провінційним статусом. Коли ми під цим кутом дивимось на творчість Василя Барки, то тут, попри народницькі симпатії митця, перш за все привертає увагу відсутність...
- Твір Дорога долі, дорога болю Василя Стуса Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я”...
- ДОРОГА ДОЛІ, ДОРОГА БОЛЮ ВАСИЛЯ СТУСА Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозречно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я” можна вважати програмним для поета. У...
- Зеров Микола Костянтинович Параду І По чорних днях, прожитих у чаду І сповнених труда і неспокою, Враз яблуком запахне над горою І усміхнеться власне Параду. Прославмо ж вечора легку ходу Над метушнею денною легкою, Зорю, розлиту повінню німою, Сухий ковил і вроду молоду. Тому, хто сам як вечір сутеніє, Хто нидіє в камінній летаргії,...
- Загул Дмитро Юрійович Отчизно дорога! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчизно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе вернеться вдруге? Чи на скелях, на грудях твоїх, Змучене серце спочине, І поллється безжурний сміх, Щирий такий, без причини? Ти снишся мені уві сні, Розкішна, зелена колиско, І часом здається мені. Що ти осьде,...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не...
- Жолковский Олександр Костянтинович Жолковский Олександр Костянтинович (р. 1937) – літературознавець, лінгвіст, есеїст, прозаїк. В 60-70-і рр. – представник Московско-Тартуской семиотической школи. Емігрував у США. У цей час – професор славістики Університету Південної Каліфорнії. Автор статей структуралістського й постструктуралистского характеру, а також книги “”Блукаючі сни” і інші роботи” (М., 1992; 2-і, доп. изд. –...
- Зеров Микола Костянтинович Визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився...
- П’єса Дорога Олена Сергіївна П’єса Дорога Олена Сергіївна була написана Людмилою Розумовської у 1980 р., але тоді кілька відчайдушних спроб поставити її в провінції опинилися приречені на невдачу. Твір молодого драматурга цензура не пропустила, а ім’я Людмили Розумовської швидко обросло таємничими чутками і отримало широку популярність у вузьких колах, присвячених в театральний процес. Однак...
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду…...