П’єса Дорога Олена Сергіївна

П’єса Дорога Олена Сергіївна була написана Людмилою Розумовської у 1980 р., але тоді кілька відчайдушних спроб поставити її в провінції опинилися приречені на невдачу. Твір молодого драматурга цензура не пропустила, а ім’я Людмили Розумовської швидко обросло таємничими чутками і отримало широку популярність у вузьких колах, присвячених в театральний процес. Однак з настанням перебудовного часу Дорога Олена Сергіївна виявилася затребуваною і столичними, і периферійними театрами і незабаром була екранізована. Що з’явилося нарешті

на сцені твір не було сприйнято публікою і критикою однозначно. Історія про те, як доведений до крайності своїми ж власними вихованцями вчителька кінчає життя самогубством, деяким здалася надмірно жорстокою, навіть неправдоподібною. Разумовській ж, думається, важливо було показати пряме зіткнення поколінь, надати слово обом сторонам.

Що сталося з молодими людьми, що виросли в атмосфері загальної брехні і застійної демагогії, коли палко вселяється з усіх трибун високі ідеали на їхніх очах руйнувалися самими внушателямі? Як було їм уберегтися від втрати орієнтирів, від цинізму і недовіри, загального виродження

соціальної моральності? А може бути, варто було уберегтися? Може бути, і самі вони винні в тому, що сприйняли від батьків лише убогу психологію пристосуванства? Як тут не згадати класичне виправдання шварцевської Генріха із Дракона: Але дозвольте! Якщо глибоко розглянути, то я особисто ні в чому не винен. Мене так вчили. І відповідь Ланцелота: Всіх вчили. Але навіщо ти опинився першим учнем, скотина така?

У п’єсі Разумовській перед нами саме такі перші учні. Вона одна з небагатьох – зважилася сказати тоді про грубу правді життя вустами тих, хто, по суті, тільки починає жити. Ось Вітьок ділиться з приятелями батьківськими гаслами: Якщо хтось не бере, значить, просто мало дали. Він, по суті, беззлобен, але бесхарактерен: при благополучному перебігу життя може стати комусь відданим другом, при менш благополучному – слухняною маріонеткою в чужих руках. Ось Паша, в свої сімнадцять років ображений і озлоблений на весь світ за те, що йому недодали: батько – звичайна інтелігентська розмазня, і доведеться тепер синові самому пробивати дорогу в життя. Ляльці теж не пощастило з батьками: її мати – бібліотекарка, але щоб у дитини все було, підробляє ще й прибиральницею. Ви все життя боролися, щоб елементарно вижити, а ми будемо боротися за те, щоб добре жити – ось її життєвий девіз.

І нарешті, Володя – Визнаний лідер у цій компанії, як підлітковий ідеал. Проблем у нього в найближчому майбутньому не передбачається ніяких: вступ до престижного МДІМВ забезпечено завдяки батьківським зв’язків. Особисто йому від Олени Сергіївни нічого не потрібно, для нього переконати вчительку піти на невеликий підроблення (підмінити неправильні варіанти контрольних робіт Паші і Віті) – це тільки своєрідна розвага, експеримент, гра. Однак гра обертається для всіх її учасників серйозним, не на папері, іспитом. Олені Сергіївні доводиться зіткнутися з кинутим у обличчя різким і не можна сказати, щоб зовсім несправедливим, обвинуваченням: Ну і що ж ви зробили такого чудового, люди 60-х років! .. Де ви? Ау! Не видно, не чути! Одні пристосувалися і стали процвітати, інші, більшість, тягнуть свою життєву лямку, треті – розчинилися… в небутті! Дивлячись на вас, ми з дитинства вчимося лицемірити, фальшивити і показушнічать…

Ми – ваші діти, кровні діти, а не пасинки, і не відхрещується від нас руками і ногами, ви нас породили самі! У результаті учні начебто перемагають – в їх руках заповітний ключ від сейфа, але всі вони так чи інакше розчавлені своєю перемогою. Принижений власним зрадою Паша втрачає останнє до себе повагу; затихає, відкинутий ударом друга, Вітьок, не може ніяк прокинутися від заціпеніння Лялька. Та й ідеальний Володя розуміє, що це не він переміг, це його утримала співчутлива рука Олени Сергіївни. Його, такого розумного, рішучого, просто пошкодували. Такий невтішний фінал цієї багатостраждальної п’єси.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


П’єса Дорога Олена Сергіївна

Categories: Твори з української літератури

Links