Байки И. А. Крилова. Російський національний колорит байок
1. Майстерність байкаря Крилова. 2. Російський колорит байок. 3. Новаторство Крилова 4. Алюзія в байці. Справа в тому, що в кращих байках Крилова немає ні ведмедів, ні лисиць, хоча ці тварини, здається, і діють у них, але є люди, і притім росіяни люди. В. Г. Бєлінський Перша книга байок И. А. Крилова з’явилася в 1809 році.
Традиційний жанр байки, що повторюються сюжети, образи Крилов успадкував від своїх попередників: Ж. Лафонтена, езопа, А. П. Сумарокова, В. І. Майкова, М. Н. Муравьева, И. И. Дмитрієва, постачивши байку своїм індивідуальним складом. Але
Вони настільки реалістичні, що запам’ятовуються відразу й стають притчею в язицех. Хто з нас не пам’ятає Слона й Моську, Ворону й Лисицю, Вовка і Ягня? Уникаючи розпливчастого викриття загальнолюдських пороків, байкар обертає нашу увагу на пороки певних шарів суспільства. Його герої стали не умовними типажами, як було раніше в байках, а конкретними, вони мають свій характер, своя індивідуальність Від цього
У байках Крилова відбитий російський національний колорит. “Крилов виразив – і, треба сказати, виразив широко й повно – одну тільки сторону російського духу – його здоровий, практичний зміст, його досвідчену життєву мудрість, його простодушну й злу іронію. Багато хто в Крилові хочуть бачити неодмінно байкаря; ми бачимо в ньому щось більше Байка тільки форма… Умінням чисто по-російському дивитися на речі й схоплювати їхню смішну сторону у влучної іронії володів Крилов з такою полнотою й свободою. Про мову його нема чого й говорити: це невичерпне джерело руссизмов; байки Крилова не можна перекладати ні на яку іноземну мову”, – говорив В. Г. Бєлінський.
Говорячи про недоліки людей, Крилов, як і езоп, виводить мораль буквально у двох рядках. Але всі ці рядки стали прислів’ями й приказками: “Віз і нині там”, “А Ларчик просто відкривався”, “Нечеми судять точно так: у чому користі не зрозуміють, то все в них дрібниця”, “У сильного завжди неспроможний винуватий”, “З вовками інакше не робити світовий, як знявши шкіру з них геть”, “Ти все співала? Це справа: так мабуть же, попляши!”, “А ви, друзі, як не сідаєте, усе в музиканти не годитеся”.
Крилов завжди опирається на поголоску, на народну думку, не висловлює свою думку як особисте. Тому його лаконічна мораль так схожа на народні прислів’я й приказки. До Крилова російська байка розвивалася по классицистическим і сентименталистским канонах, будучи тільки моралістичним жанром.
Творці росіянці классицистической байки – Сумароков і Майков – створювали комічний ефект, змішуючи високий і низький склад. М. Н. Мурах, основоположник росіянці сентименталистской байки, уважав, що в байці не повинне бути нічого грубого й вона, на противагу классицистической, повинна бути написана легким і приємним складом. И. А. Крилов створив байку, близьку й зрозумілу всім своєю життєвістю. Іноземні сюжети він легко переносив на російський грунт, занурюючи їх у національний побут, виписуючи національні характери. Його байка не обмежена ніякими рамками, мова байок Крилова буяє розмовними елементами, народними просторечиями.
У цих байках багато деталей російського побуту: “Що за юшка! Так як жирна; Начебто янтарем затягнула вона. Потіш же, миленький дружочек!
От лещик, потрухи, от стерляді шматочок! Ще хоч ложечку! Так кланяйся, дружина!
” У селі, у свято, під вікном Поміщицьких хором, Народ юрбився. На Білку в колесі позіхав він і дивувався. При цьому Крилов зберіг у своїй байці основні ознаки жанру – алеГорею, конфликтность сюжету, двуплановое оповідання.
Байкар наповнив російські народні прислів’я новим змістом, використовуючи їхню мудрість у своїх байках. Завдяки цьому образи тварин мають влучний сатиричний підтекст, у якому виражений погляд народу на происходящее в реальному житті. У кожній тварині домінує одна риса, властивій людині – легковір’я, хитрість, дурість, жадібність, легковажність, зарозумілість. Сюжети байок легко вписуються в російський побут, Крилов також користується історичними алюзіями, які з легкістю міг розшифрувати його сучасник.
Звичайно, для сьогоднішнього читача необхідні пояснення, що “Вовк на псарні” – це Наполеон, а Ловчий – Кутузов. ” Послухай-Ка, сусід,- Отут ловчий перервав у відповідь, – Ти сірий, а я, приятель, сивий, И вовчу вашу я давно натуру знаю; А тому звичай мій: З вовками інакше не робити світовий, Як знявши шкіру з них геть”. І відразу випустив на Вовка гончих стаю. Ця патріотична байка умовно зображує події 1812 року, але це не проста алеГорея, адже байка й у відриві від історичних образів має моральний сенс. Але образ Вовка-Наполеона настільки стійкий, що на ілюстраціях його зображують у наполеонівської треуголке.
У байках “Риб’ячий танець” і “Строкаті вівці” є присутнім гостра критика на царя. Цар-Лев не цікавиться долею підданих, а вільнодумців знищує, лицемірно висловлюючи співчуття. Тут в образі лева впізнається Олександр I. Крилов засуджував насильство над кріпаками, і ці політичні натяки не спускали йому з рук. Відкрито протестувати в той час ніхто, на жаль, не міг.
Байки Крилова – і побутові, і політичні – народні за своєю формою й мові, у них виражене народна думка і його ідеали. Вони відтворять картини російської дійсності. Недарма байкар залишився в російській літературі мудрим оповідачем “дідусем Криловим”. Багато поколінь виросло на його байках, що зберегли принадність живого російського мовлення.
Байки Крилова дуже вплинули на російську літературу, творчість А. С. Грибоєдова, А. С. Пушкіна, Н. В. Гоголя
Схожі твори:
- Спільне та відмінне байки І. Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні....
- Спільне та відмінне байки Івана Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні....
- Народності байок Крилова Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по...
- Байки (за творами Езопа та Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки,...
- Байки (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки,...
- Байки І. А. Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми....
- Актуальність байок Крилова У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася “ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками...
- Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП (VІ ст. до н. е.) Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота (V CT. ДО Н. Є.), який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль...
- Достоїнства байок Крилова Хоча Крилов часто використовував сюжети езопа, Лафонтена, Марциала, його добутки абсолютно самостійні. Зрештою й Пушкін не гидував сюжетами французьких, давньогрецьких і давньоримських письменників! Але адже його “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” не є самостійним добутком, хоча являє собою вільний переклад з Горация. Справа в тому, що в байках Крилова з’явилося...
- Видатний російський байкар Крилов Народився 1769 р. в Москві у сім’ї бідного армійською офіцера. На десятому році життя Іван залишився без батька. Після смерті батька, який залишив у спадок солдатську скриньку з книгами, він жив із мамою в глибоких нестатках. Життя Крилова склалося так, що йому не довелося навчатися в школі, але він самостійно...
- Жанрова своєрідність байок Крилова Байки, написані Криловим, розрізняються за своїм характером і виду. Деякі являють собою сатиричний памфлет (“Риб’ячий танець”, “Строкаті вівці”, “Щука”), багато хто – оповідання у віршах (“Три Мужики”, “Марнотрат і Ластівка”), є байки – побутові сцени (“Два Мужики”, “Купець”), є й алегорія^-алегорії-алегорії (“Лев, Сарна й Лисиця”, “Дикі Кози”) і т. д....
- Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються...
- Засудження людських вад у байках Івана Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми....
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок...
- Байка – твір художній, філософський, виховний (за творами Езопа та Івана Крилова) Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки,...
- “У сильного завжди неспроможний винуватий” (по байках И. А. Крилова) Байкам И. А. Крилова вже більше двохсот років, однак їхні образи дотепер залишаються живими й пізнаваними. Це відбувається тому, що великий байкар не видумував характери своїх персонажів, а спостерігав їх у житті. Байки Крилова – пекуча сатира на чиновників-самодурів, вони спрямовані на висміювання людських пороків: ліні, Алл С о ч....
- До теми “Байки у світовій літературі” Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршоване оповідання повчального її героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети. Провідна думка називається мораллю. Вона може знаходитись як на початку, так і в кінці речення. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія з...
- У чому секрет довголіття байки (Крилов Іван) Байка – це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури. Ще у V ст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався давньогрецький раб-горбань Езоп. Вони так сподобалися людям, що розійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”....
- На тему “Байки у світовій літературі” Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршований оповідання повчального характеру, героями якого виступають звірі, люди, рослини або предмети. Головна думка називається мораллю. Вона може перебувати як на початку, так і наприкінці байки. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія (у перекладі...