Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Багряний Іван Павлович Мадонна

Багряний Іван Павлович Мадонна

Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с.
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає –
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Т. Шевченко

На станції шум завис під потолком зали… Наштрикнувся на люстри і у конвульсіях шелестів крильми, царапав замурзані барельєфи.

День рюмсав розрізаний на рейках, і текли сльози по вікнах. Розплаканий день підпоїв і людей своїми слізьми.

Лице у воротник… очі в стакан… І під брязк бутилок і стаканів чавкають і сопуть.

Зрідка стиха підходить “скорий

“. Тоді вливається нова валка людей.

Спішать… Липнуть на ослони… Метушаться… Такі ділові, такі розумні…

Чавкання під люстрами утроюється і тоді на їх шелестить шум. А з буфету звяк – монета на монету.

Он там хтось сидить на асфальті!. Там, де купа окурків і величезна плювательниця, де подальше від світла. Де зваляні люде, як дрова… і лиця сірі, як сірий день. Вона сидить на холоднім полу; в біблейській позі, під біблейським плащем на асфальті.

Розвісила свою намоклу нудьгу на бильці, свою порепану печаль на скронях…

Розкрила груди і – під станційний шум – колисає дитя.

Лице

в чорних плямах, а вії нагадують юність.

На лиці і в позі покора і ляк… Руки грязні і чорні… Ноги сховались під плащем з драної ряднини – вони репані, в курятах… Спина перегнулась; збився платок: нечесані коси опали на немовлятко з украденим віком.

Біле, як віск, личко тліє… теребить сухі грязні груди і усміхається заплющеними очима. Ручки маленькі, сухенькі давлять груди… А в матері голод підвів темні смуги під очі.

По горбатому носі скотилась сльоза і впала на личко – іскорка загнаної любови крапає з очей. О! – кап… на голівку…

Сірий день відокремив її сіру на сірі полотнища грубих панелів. – Мадонно моя на асфальті!

Дівчинка притулилась збоку. Очима-фосфоритами з-під лоба з лахміття упала на цятку в буфеті. На одну цятку… Хліб. – І не хоче одірвать.

На лиці тавро матері… Тавро порожніх вулиць… підтиння і людського глуму.

– Мадонно моя на асфальті!. Мадонно в пльовках.

І тілько зуд монотонний під люстрами, і тільки зуд. Ревнув потяг – і скрикнула дитина, і шум як ошпарений метнувсь в барельєфи. Плачем-скулінням прошпилило блажність; засмерділа злість. І зойк дитячий попав під грязну підметку людей.

І прибіг за ними потяг:

– “Двадцять четвьортий… Кієв… Москва…”

– А… а… а… – розпеленався і вторить дитячий плач. Вторить сірий день, розрізаний на рейках.

Потяг щось пообідав, і побігли люди. А по них хльоскав плач. “Ей ты, шпана!. Ану! Викатывайсь… Пішов. А три парі очей дивились услід. Одні звиклі – з ненавистю. Другі злякані – з ненавистю. Треті манісінькі і розкритий ротик – треті з цікавістю. Як стрілочник пропускає потяг за потягом і нічого від їх не жде так це:

– 1-й… 20-й… 100-й…

А на люстрах шум. А на вікнах потьоки. Лізе сирість і дим по панелі. А по асфальту:

– Шпана, і чого шляєшся тут?

А з буфету бряжчать стакани: і чого ти шляєшся тут?

Надвечір потянула за собою намоклу стуму. Перелізла далі… Аж туди перелізла під рештовку, на сміття, де проводять ремонт.

На кучі мусору, озираючись, колисає дитину. А крізь щілину дивиться шум. А у вікно барабане дощ.

– Мадонно на смітті…

– Мадонно моя.

Жмеринка, 1925 р..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Багряний Іван Павлович “Заєць” Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. “Максимка” підлазив до станції. Двоє контрольних і кондуктор лазили з вагона в вагон. На ходу. А з другого боку стрибали на насип безбілетні. Спасались. Вистрибнувши, реготались в лице кондукторові. Малкашня. Той грозив услід кулаками і, лаючись, біг з...
  2. Багряний Іван Павлович Петро каменяр Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. Чорний від сажі, брудний від глини і рудий від цегли Петро йде по вулиці. – Павлуш-ша!. А Павлуша?!. – Р-риковсь-кої… Ех… – ти! Що?. – Я на вас чхать хотів… да!. – і для більшої переконаносты скріпив усе...
  3. Багряний Іван Павлович Рука Багряний І. П. Рука:(Оповідання) // Всесвіт. – 1928. – № 15. – С. 2-6. Чорна й репапа, ніби вузловата ріпа, щойно взята з морозу. Яків пильно розглядав її біля каганця, припухлу, тиснув лівою і сичав. З виразок повиступала кров. Намагався стулити пальці, а вони не сходились, ба навіть не розгинались...
  4. Багряний Іван Павлович Міщаночка Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. – …На заводе в “X” Есть одна девчонка: И красится, и пудрится… Зубоскалит громко! – Це було написано на дверях завкому. Ще й карикатура намальована: якась сучасна міщаночка з “перепоночкою” (талія) як оса. З локонами, “фути-нути”. Це на...
  5. Багряний Іван Павлович Розгром I Коли надходить ніч і сон утікає з очей, а напружені нерви гудуть і вібрують, як дроти на буремних роздоріжжях, тоді… Вона встає передо мною… Ольга… Вона встає передо мною, як символ, як прообраз цілого покоління, поставленого грудьми проти трагічної епохи віч-на-віч, в нерівнім – до розпачу, до трагізму нерівнім!...
  6. Іван Багряний – Іван Павлович Лозов’ягін ІВАН БАГРЯНИЙ – ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ І ПИСЬМЕННИК Іван Багряний вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, її руки і ризи були чисті від будь-яких підкорень, компромісів. Коли останні...
  7. Багряний Іван Павлович Сад Гетсиманський Пропонований увазі читачів роман “Сад Гетсиманський” належить перу Івана Багряного – письменника, мало знаного у нас, але широко відомого серед української еміграції. Іван Багряний (1907 – 1963) зазнав сталінських репресій у 30-ті роки, пройшов всі кола пекла, як потім і герої його роману. 1945 року змушений був емігрувати з СРСР....
  8. Багряний Іван Павлович Етюд Багряний І. П. Вибрані твори. – K: Книга, 2007. – 366 с. …Скриня з промоклого Слізьми каміння… Повна людей, стара прокопчена Муками скриня… А в грудях дим. В. Винниченко Чорні грати розпанахали небо. Червоно-рожеве воно тянуло, манило. Спішили білі лебеді-хмарки. За сонцем пливли радість, надії – за обрій. В камері...
  9. Багряний Іван Павлович Вандея Багряний І. П. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679 с. Лю Мартиновській То не сонце затріпало крилами І упало в пісок золотий… Гей, і правду сказати несила мі, А збрехати… А...
  10. Багряний Іван Павлович Дівчині В час вечірній, час печальний Я Тебе чекаю в храм мій – У кімнаті сонця сальви І махорки тиміям… Ти прийди, моя далека, Через хащі вечорові, – Обернись хоч в тінь лелеки І розправ крилаті брови, Підніми очей зіниці, Підведи до сонця профіль… Ну, чого кричать так птиці, На хрести...
  11. Багряний Іван Павлович Гуляй-поле Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В м’язах, В трісках… І навіть не крячуть ворони – Жахаються круки, минають здаля, – Шкіриться жаско, смердить земля. Смердить і душить фосфором і тротилом, Паленим м’ясом і динамітом… І вже...
  12. Багряний Іван Павлович Казка про лелек та Павлика-мандрівника Багряний І. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679с. Так оце та Африка?! Так оце той вирій?! Ходить, ходить сонечко По пустелі сірій. Попереду – море, А позаду – гори, Межи ними...
  13. Чорнобильська мадонна Іван Драч Багата ти єси і бідна, Україно, Мій краю дорогий, і раю і руїно. Благословенна ти, й проклята рівночасно, Замаяна добром і вкрита лихом рясно. Чорнобильська мадонна Багати ти єси і бідна, Україна Р Купчинський Шлях нашого нашоро завжди був тернистим шляхом, важкою хресною дорогою, тим шляхом, що вів скривджений народ...
  14. Скорочено ТИГРОЛОВИ – ІВАН БАГРЯНИЙ Частина перша Розділ перший. Дракон Поверхнею землі, дихаючи полум’ям, повзе страшна потвора – величезний дракон… Але це не дракон, а всього лише потяг, хоча і не менш страшний. У ньому шістдесят коробок-вагонів, попереду його тягне надпотужний паротяг “Йосиф Сталін”, а позаду штовхає не менш потужний “Фелікс Дзержинськкй”. Це йшов ешелон...
  15. Тигролови – Іван Багряний Іван Багряний (1906-1963 pp.) “Тигролови” Іван Багряний залишив чималий творчий доробок, але найбільшу популярність здобув своїми романами. Першим великим твором були “Тигролови” (написаний 1944 р. як “Звіролови”, 1946 р. перевидані під назвою “Тигролови”), перекладені німецькою та видані в місті Кельні. Цю книжку високо оцінив В. Винниченко, прорікаючи велике творче майбутнє...
  16. Іван Багряний – один із найталановитіших із письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори українських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну країну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці...
  17. Багряний Іван ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Багряний Іван (1907-1963) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: романи “Сад Гетсиманський”, “Тигролови”, повісті “Огненне коло”, “Маруся Богуславка”. Іван Павлович Багряний, справжнє прізвище Лозов’ягін (2 жовтня 1907 р. – 25 серпня 1963 р.) вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. Стара еміграція вийшла...
  18. Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” – ІIІ варіант ІВАН ДРАЧ ІВАН ДРАЧ Художнє осмислення чорнобильської трагедії в поемі “Чорнобильська мадонна” III варіант Іван Драч – талановитий поет-шістдесятник, представник нової хвилі українських митців, того покоління поетів, письменників, артистів, у якому з новою силою “вибухнула” національна ідея, проснулись, можливо, вперше принципи демократії саме в Україні. Його творчість чи не найпоказовіше репрезентує великий...
  19. Тигролови – ІВАН БАГРЯНИЙ Скорочено Дихаючи полум’ям і димом, летів на схід дракон. У вагонах-коробках він віз тисячі людей на каторгу. Інколи спецешелон зупинявся, і тоді сам начальник поїзда біг і перевіряв, чи на місці арештований Григорій Многогрішний. Коли приїхали на місце, до океану, виявилося, що арештант утік, і сотні вигнанців з вітчизни пораділи за...
  20. Іван Багряний – один із найталановитіших із когорти письменнинів-емігрантів До своєрідних здобутків українського художнього слова належать твори укра­їнських письменників, які з різних обставин змушені були покинути рідну краї­ну. Але й там, далеко від батьківщини, вони зберегли любов до неньки-України, плекаючи рідне слово. Калинова гілка з України сто літ цвіте в Бразилії, Канаді, Сполучених Штатах як продовження нашого роду. Українці...
Багряний Іван Павлович Мадонна
«
»