Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла самотньо

Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла самотньо

Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимось незатишним, і заходити в нього було боязно. Котячи зайшла в передню й запалила свічу. Вогник став розпалюватися, і відблиски променів стали рухатися по стінах. Котячи заплакала. А якщо вона не побачить його більше? А що, якщо він буде сильно поранений і не зможе вижити? Ці думки лякали її. Вона подумала: “Як я буду

жити без негр?” Катя не помітила, як заснула

На вулиці була осінь. Чорні похмурі Хмари перетинали небо, час від часу мрячив дрібний осінній дощ, листи з дерев уже облетіли й тепер, що підганяються вітром, із шерехом неслися по дорозі. Птахів теж не було чутно. Багато хто з них уже полетіли, а ті, хто залишився, зникли від непогоди в лісі. Жодного звірка не було чутно й видно. Була схоже, начебто Природа співчувала Катерине.

Прокинувшись ранком, Катя побачила, що сонце сховане за хмарами, і ранок здавався від цього сірим. Усе потопало в сизому ранковому тумані. Катерина одяглася й пішла за водою до колодязя.

Ідучи по дорозі, вона помітила, що хтось ворушиться в кущі шипшини. Коли вона підійшла ближче, те побачила, що це була маленька пташка, що, видимо, хотіла вкритися в кущі, але заплуталася пір’ям у ньому й зламала собі крило. Катерина вийняла птаха й віднесла її додому. Вона початку лікувати її.

Прокинувшись рано ранком, вона виглянула у вікно. Сонце ще не встало, але як прекрасним здавалося їй цей ранок. Котячи приготувала собі сніданок, поївши, вона вийшла на вулицю й тихо пішла до ріки. Коли Катя повернулася додому, птаха не було. Вона подумала, що це “гарний знак”. Катерина представила, що замість птаха був її коханий Олексій, Їй чомусь стало легко на душі, адже вона вірила, що Олексій живий

Так пролетіло кілька місяців. Один раз удень вона вийшла на вулицю й побачила Олексія. Спочатку їй здалося, що це був не Алеша, а примара, але, коли вона відчула його обійми й поцілунки, вона не могла повірити своєму щастю. Олексій став розповідати, що відбувалося з ним на поле бою. Одна з його історій у точності повторювала долю тої пташки, що врятувала Катя. Час пройшов швидко, і вони не помітили, як наступив вечір. Катерина й Олексій проговорили всю ніч

Звичайно, у людей долі різні. Може бути, якби Катя не врятувала того птаха, усе було б по-іншому. Але, на щастя, цього не відбулося. Олексій і Катерина зажили щасливо, а любов їх стала міцніше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимсь незатишним, і заходити в нього було боязно. Котячи зайшла в передню й запалила свічу. Вогник став розпалюватися,...
  2. Свіча нічого не втрачає, якщо від її полум’я запалилася інша свіча Я дуже вдячна невідомим авторам цієї аудіовізуальної програми й послання й дуже вдячна моєму невідомому другові, відправникові спама (так жаль, що я не знаю, хто вони, і не можу написати їхні імена), – за те, що вони допомогли мені знову почати шукати відповіді на ці питання. Я дійсно зрозуміла, як...
  3. Хліб на нашому столі (твір-розповідь) Хліб став для нас засобом єднання людей, тому що люди вживають його за загальною трапезою. Хліб став для нас символом величі праці, Тому що добувається він у поті чола. Хліб став для нас неодмінним супутником жалю, тому що його роздають у час нещасть. Смак розділеного хліба не зрівняний ні з...
  4. Кленове листя на столі (оповідання про долю людини) Я живу в сучасному дев’ятиповерховому будинку. Двір наш великий, оперезаний такими самими висотними будинками. У дворі, як водиться, є дитячий майданчик, квітники, палісадники, багато голубів і кішок – вони водять дружбу з дітлахами і бабусями-пенсіонерками. У нашому під’їзді з’явилася нова сусідка. Вона переїхала з центра міста з дочкою. Новій мешканці...
  5. Хліб на столі Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть...
  6. Почесне місце на столі З давніх давен сало вважається національною їжею українців. Солоне, копчене, рожевувате, з апетитною проріззю, з часником і перцем, воно є незмінним складником будь-якого застілля в оселях наших співвітчизників. У народних українських піснях, байках, анекдотах часто згадується ця вельми калорійна страва, його навіть оспівує на своїх концертах наш славетний “співучий ректор”...
  7. Хліб на столі – Твір-мініатюра Історія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом...
  8. Поет Борис Пастернак Борис Пастернак – один із самих моїх улюблених поетів. Його лірика заворожує, звучить, як прекрасна музика. Особливо гарними мені здаються його вірші, присвячені природі. Особливість світосприймання Пастернаку навколишнього світу полягає в тому, що в нього немає поділу на живу й неживу природу. Пейзажі існують у його віршах на рівні з...
  9. Борис Пастернак про поета і поезію Во всем мне хочеться дойти До самой сути… Б. Пастернак Коли читаєш лірику Бориса Пастернака, стихія поезії поглинає тебе, як злива, і тобі передається вся повнота відчуття світу, захопленості ним. Поет здається невід’ємною частиною Землі, життя, її голосом – голосом лісів, лук, птахів. Невипадково, коли Пастернаку знадобилося дати визначення поезії,...
  10. Б. Л. Пастернак “Доктор Живаго” “Доктор Живаго” став підсумком багаторічної роботи Бориса Пастернаку, виконанням мрії, що плескається довічно. З 1918 року він неодноразово починав писати більшу прозу про долі свого покоління й був змушений по різних причинах залишати цю роботу незакінченої. За цей час в усьому світі, а в Росії особливо, все змінилося. У відповідь...
  11. ПАСТЕРНАК, Борис Леонідович (1890 – 1960) ПАСТЕРНАК, Борис Леонідович (Пастернак, Борис Леонидович – 10.02.1890, Москва – 30.05.1960, с. Передєлкіно побл. Москви) – російський письменник, лауреат Нобелівської премії 1958 р. Творчий спадок Пастернака належить до найкращих здобутків російської літератури XX ст. Як художня особистість він сформувався в атмосфері “срібного століття” російської поезії, успадкував її...
  12. Гамлет XX століття: Б. Пастернак Поетичні твори читають, вивчають, але, на жаль, деякі люди поезії не розуміють і не цікавляться нею. Для того, щоб полюбити поезію, зрозуміти її, замало престо читати вірші. Треба цікавитись поетом як особистістю, відчувати час, у який писалися ці чи інші поетичні твори. Запрошую вас вирушити у країну, яка має назву...
  13. Борис Леонідович Пастернак Борис Пастернак виріс серед московської інтелігенції, де мистецтво – живопис, музика, література – проймало все її життя. Він народився в небагатій родині молодого живописця Леоніда Пас-тернака й піаністки Розалії Ісидорівни Пастернак-Кауфман. Батько був людиною авторитетною – викладав у Московському училищі живопису, ліплення і зодчества, дружив з багатьма митцями. Згодом Борис...
  14. Як здійснював свої пошуки гармонії життя Борис Пастернак Дві головні книги його лірики 20-х років – “Сестра моє життя” (М., 1922) і ” Теми й варіації” (М.; Берлін, 1923) – безсумнівно втілюють великомасштабне світовідчування революційної епохи, хоча й опираються при цьому: не на історичну дійсність, а на так звані вічні теми: природи, любові, мистецтва. Сучасниками одностайно був відзначений...
  15. ЗИМОВА НІЧ – БОРИС ПАСТЕРНАК Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног,...
  16. Б. Пастернак – Гамлет XX века Во всем мне хочется дойти До самой сути: В работе, в поисках пути, В сердечной смуте. Б. Пастернак Борис Леонидович Пастернак принадлежит к той потомственной русской интеллигенции, которая была горда “независимостью своих суждений”. “Мы не притронемся ко времени, как и не трогали его никогда”, – заявил Пастернак в одной из...
  17. Романтичність оповідання Марко Вовчок “Максим Гримач” Творчістю Марко Вовчок починає якісно новий, вищий етап розвитку української прози – твердження в ній методу критичного реалізму. Однак, як її великий попередник і вчитель Т. Г. Шевченко, вона з’єднала у своїй Творчості методи реалізму й романтизму Саме У романтичному настрої написане її оповідання ” Максим Гримач”, що ввійшов у...
  18. Пастернак Борис Зимова ніч (скорочено) Зимняя ночь Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук,...
  19. Мій улюблений поет і письменник Б. Пастернак Б. Л. Пастернак у своїй творчості відбив багато подій XX століття. Судьба його, так само як і багатьох поетів цього покоління, складалася дуже важко. Йому довелося пережити зльоти й падения, перемоги й поразки. Тому, может бути, для Пастернаку творчість стала порятунком і виходом, може бути, навіть втечею від радянської дійсності,...
  20. Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” БОРИС ПАСТЕРНАК ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ПАСТЕРНАК Біблійні мотиви в романі Б. Л. Пастернака “Доктор Живаго” Біблія сама по собі багато значила для Б. Л. Пастернака. В “Охоронній грамоті” він писав: “Я зрозумів, що, приміром, Біблія є не стільки книга з твердим текстом, скільки записний зошит людства, і що таким є...
Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла самотньо
«
»