Англійські й шотландські народні балади
Ці добутки складалися й існували в народному середовищі. Їхніми безвісними авторами були селяни, ремісники, бродячі торговці, а виконавцями – співаки з народу, іноді професійні співаки-менестрелі. Передаючись із покоління в покоління, балади виконувалися по-різному. Тому нерідко існує кілька варіантів балади. Установити точно дату зародження англо-шотландської балади як жанру народної Творчості важко.
Сама рання англійська Балада, що дійшла до нас, – балада про Іуду – датується XIII в. Англійські й шотландські балади розпадаються
Майже одночасно з історичними
Той факт, що його ім’я згадується в хроніках, не є доказом його історичної реальності, оскільки встановлено, що хроніки нерідко грунтувалися на піснях. Однак важливо не те, чи існував Робін Гуд насправді, а те, яким з’являється він у поетичній творчості народу. У баладах про Робіна Гуде чітко виразилося співчуття народу до лісових стрілок і їхнього проводиря, учорашнім селянам, що пішли в ліс від несправедливих утисків.
В образи героїв цих балад народ вклав свої соціальні симпатії й антипатії. Уперше в поезії Європи феодальної епохи епічна ідеалізація поширилася на людину “неблагородного” походження. Робін Гуд хоробрий, любить пригоди, але на відміну від героїв “класичного” епосу воює він не із драконом, не із чужим плем’ям, не з ворогами християнської віри, а з тими, від кого страждає народ, – із шерифом, гордовитим єпископом, жадібними ченцями. Чесність, справедливість, щедрість Робіна Гуда, що оспівуються в баладах, поширюються тільки на бідняків; зате він не вважає соромним обманювати й грабувати тих, хто пригноблює “добрих иоменов”. Дух волелюбності пронизує поетичні оповідання про подвиги Робіна Гуда і його товаришів. Зелений ліс, що вкрив дружину Робіна Гуда, виростає в символ справедливого й вільного життя
Ще одну групу становлять балади лірико-драматичні. Головна подія таких балад – любов. Сюжети любовних балад різноманітні, але, як правило, мають драматичну, навіть трагічне фарбування. Супротивниками люблячих виступають звичайно їхні родичі, причому герої балад нерідко виявляються безпомічними перед обставинами, що заважають їхньої любові. На відміну від лицарських романів у віршах в англо-шотландських любовних баладах головне не прославляння подвигів, доконаних героєм в ім’я своєї улюбленої, а оспівування почуття, що повинне викликати відзвук у душі слухачів. Основна увага зосереджена не на подіях, а на щиросердечних переживаннях героїв (“Прекрасна Анни з Лох-Роян”). У багатьох ліричних баладах присутня елемент чудесний і казкового (” Демон-Коханець”, “Клятва вірності”). Іноді фантастичний початок настільки сильно, що заслоняє любовну тему, стає чільним (“Томас Рифмач”, “Балада про дві сестер”).
У цих баладах граються феї й русалки, викрадають людей ельфи, встають із труни мерці, тварини висловлюються людською мовою, а люди перетворюються у тварин і птахів. Фантастичне в любовних баладах підкреслює й підсилює почуття героїв, надає всьому оповіданню ліричне фарбування. Характерно серйозне відношення безіменних авторів балад до надприродного миру, що представляється їм цілком реальним і дійсним. У цьому вони з’явилися виразниками вірувань своєї епохи й народного середовища. Точно визначити по змісту любовних балад час їхнього виникнення нелегко.
Відзначаючи, що в англійській і шотландській любовній баладах жінка завжди ближче до чоловіка або коханого, чим до батька або братів, учені припускають, що ці балади виникли в епоху, коли родові відносини вже не грали колишньої ролі
Найбільш древнім шаром баладного жанру вважаються фантастичні балади, довше інших сохранявшиеся в усній традиції, у пам’яті народних співаків. Виділяють ще групу побутових балад типу “Баба, двері закрій” і “Балади про мірошника і його дружину”. Вони відрізняються більшою прозаїчністю, характери й події, як правило, подані в комічному світлі. Дослідники відносять виникнення цього роду баладної творчості до більше пізнього часу, зв’язуючи його з еволюцією жанру, деяким його зниженням. Своєрідність і красу народних балад англійців і шотландців, як будь-яких балад взагалі, можна оцінити, тільки памятуя про своєрідність їхньої поетичної мови, форми, композиції. Балада не любить докладних вступів, вона відразу починається з головного.
Дія баладного оповідання розвивається стрімко, затримуючись тільки на важливих моментах, причому місце й час дії не завжди визначені точно. У баладах часто зустрічаються художні прийоми, характерні для народної творчості: постійні епітети, які вертаються при назві того ж самого предмета (“веселий зелений ліс”, “срібний гребінь”, “русяві волосся”); повтори, обумовлені повторенням однієї й тої ж ситуації; параллелизми – пряме зіставлення людини й природи (один з улюблених образів – дерева, що з’єднують свої галузі на могилі закоханих). Мова балад представляє особливий різновид поетичного мовлення. Балада віддає перевагу словам точні, конкретні, уникає пишних метафор і риторичних фігур
Ще одна особливість балад – їхній чіткий ритм. Рима парна або перехресна. В англошотландских баладах зустрічаються алітерації, характерні для англосаксонського віршування
Стародавні балади, уперше зібрані єпископом Перси й опубліковані в 1765 р. (“Пам’ятники древньої англійської поезії”), зробили сильний вплив на подальший розвиток поезії. Інтерес до народних балад був особливо живим в епоху романтизму з його захопленням середньовіччям. Їх збирали, ними зачитувалися і їм наслідували Вальтер Скотт, Саути, Кольридж. Народні балади надихали великого Роберта Бернса. Наступні покоління поетів ( Тен-Нисон, Росетти, Суинберн, Стивенсон) також зверталися у своїй творчості до жанру балади. У Росії перші переклади англійських і шотландських балад з’явилися ще в XIX в. Серед них особливо виділяються переклади В. А. Жуковського й А. К. Толстого.
Але справді наукове й широке поетичне освоєння балад почалося в XX в. Були надруковані багато балад про Робіна Гуде в майстерних перекладах Вс. Рождественського, що вперше познайомив росіян читачів з народним героєм Англії. Особливе місце народні балади зайняли у творчості С. Я. Маршака. Переклади Маршака, що зуміло засобами російської мови передати поетична своєрідність англо-шотландських балад, відкрили принадність народної поезії й сприймаються як оригінальні добутки
(1 votes, average: 5.00 out of 5)