Аналіз вірша “Фабрика”
У циклі “Розпуття” (1902-1904) поряд з колишньою теомй піднесеної любові з’являються вірші про навколишню дійсність, про протиріччя і жахи капіталістичного міста (“Фабрика”, “По місту бігав чорна людина”, “З газет”, “Останній день”, “За березі плентався хвора людина” та ін.) Блок пише твори, в яких прямо йдеться про соціальні, класові протиріччя, про нових людей, які виходять на арену історії. Поет зауважує, як піднімаються “з темряви льохів” будівельники нового життя з кирками і лопатами. Цікаво, що Блок, вихований
Ми не стали шукати і гадати:
Нехай замінять нас нові люди!
У тих же муках народжувала їх мати,
Так само ніжно годувала біля грудей….
Блок вважає закономірним і історично неминучим те, що на зміну старим господарям йдуть нові люди. “Барку життя”, що зупинилася на мілині, посунула вперед нова сила: “хтось сильний в сірому свитці”, “гучний крик робочих чути здалеку”.
Ось вони далеко, Весело пливуть. Тільки нас з собою, Вірно, не візьмуть! (2, 161).
Так
У вірші Блока “Фабрика” немає опису будь-яких особливих подій. Перед нами звичайна, Повсякденне картина: робочі йдуть на фабрику. Учням неважко буде сказати, що очікує робітників, і чого закликає їх гудок. У робітників змучені спини, вони названі жебраками, їх провели, обдурили. Хто ж обманює робітників, що ми можемо дізнатися з вірша про їх гнобителях? “У жовтих вікнах хтось сміється”. Хто засміється-не сказано, тут невизначено-особиста пропозиція. “Недвижний хтось, ХТОСЬ людей вважає в тиші” – знову невизначений займенник. Блок і не намагається показувати винуватців людського горя. З вірша ясно лише те, що існує якась сила, що приносить людям страждання.
Чому сказано “Чорний хтось людей вважає в тиші”? Справа не тільки в тому, що дія відбувається “вечорами”, в темряві, і чорної здається, постать того, хто пропускає, “вважає” входять на фабрику людей. Разом з цим епітет “чорний” викликає уявлення про похмуру, темної, зловісної силі. У рукописному варіанті вірша “Фабрика” написано: “скриплять чорніючий болти”, а в остаточному тексті – “замислені болти”. Чим викликана така заміна? У темряві не дуже помітно, що болти чорніючий. Ймовірно, Блок вважає це визначення невдалим і тому прибрав його. З’явився замість цього епітет “замислені” (болти) створює у читача якийсь невизначений настрій, викликає відчуття туманних, таємничих передчуттів. Все це характерно для символістської поезії, ознаки якої в наявності в ранній ліриці Блока. Похмурому настрою відповідає й епітет “глухо” (“І глухо замкнені ворота”). У контексті вірша “глухо” позначає щільно, міцно, без просвітів. Проте слово “глухо” має кілька значень і тому викликає у читачів додаткові асоціації. Учні можуть сказати, що “глухо”, “глухий” вживається також у значенні безлюдний, пустельний, нечуйність, затаєний, застійний, безмовний (пор.: “глуха тиша”). У читав чий вірша “Фабрика” епітет “глухо” викликає ДУМКИ про безпросвітної, застійної, безмовного життя робітників. У мовчазної, глухій тиші виразно чути, “скриплять задумливі болти”. Так свідомість читача готується до сприйняття тієї зловісної тиші.
Хоча поет і не розгледів осіб робітничих, їх внутрішнього світу, дуже важливо те, що він звернув увагу на страждання трудового народу. Думка про це не давала йому спокою. Це було однією з істотних причин розбіжності Блоку з містиками і символістами. “Містики і символісти… – зауважував Блок у записній книжці, – плюють на” прокляті питання “, на жаль. Їм байдуже, що стільки жебраків, що земля кругла. Вони під крильцем власного “я”. В одній зі своїх статей Блок стверджував, що письменника повинен Вчити питання: “як бути з робочим і мужиком”.
Твір на тему: Аналіз вірша Блоку “Фабрика”
(2 votes, average: 4.00 out of 5)