Аналіз трагедії Гете “Фауст”
Історія написання
Ідея твору про легендарного вченого та мага Фауста виникла у Гете ще в юності. Та втілював цю ідею автор протягом всього життя. Тому можна сказати, що трагедія “Фауст” є найважливішою книгою німецького письменника. А те, що цей твір і досі хвилює і змушує задуматись над життям багатьох читачів, доводить, що працював Гете не дарма.
Спочатку був написаний “Прафауст”, де головний герой виступає в ролі бунтаря. Потім “Фауст” виходить окремим уривком. А вже у 1808 році Гете публікує першу частину твору. Їй властива
Через багато років виходить друга частина “Фауста”. В ній багато філософських міркувань про політику, естетику та інші науки. Гете створює своєрідну картину сучасної йому дійсності. Ця частина є складною і розрахована на ерудованого читача.
Особливий інтерес викликає епізод “Олена”, завершений автором у 1826 році. Образ Олени Прекрасної взятий з грецької міфології. Для Фауста Олена є втіленням краси, тріумфом у пошуках ідеалу.
Так як Гете
Образ Фауста
Головного героя твору Гете наділив палким прагненням до всеосяжного пізнання світу. В епоху Просвітництва це було дуже актуально. Тому сучасникам автора герой був особливо зрозумілим і близьким.
Свого героя Гете не вигадував, а взяв образ середньовічного вченого алхіміка і ускладнив його. Цікаво, що в творі Фауст має ім’я Генріх, а не Йоганн, як у прототипа.
Фауст – людина світлого розуму, наділена тонким сприйняттям дійсності. Проте він незадоволений своїм життям, адже скільки б не вивчав різні науки, все одно не міг розкрити таємницю буття. Тому він звернувся до духів, аби вони допомогли йому пізнати справжнє життя. Ніби на поклик з’являється Мефістофель і пропонує Фаусту угоду: пізнання істинного щастя взамін на душу. Вчений погоджується і вирушає у довгу подорож, сповнену пригод. Він відкриває для себе різні насолоди та можливості. Найбільші емоції викликає кохання до Маргарити, яке завершується трагічно. Та скільки б не отримував насолод Фауст, він не міг вдовольнитися, поки не зрозумів, що істинне щастя в допомозі іншим. Саме тому Фауст в кінці твору дістає прощення.
Тема твору
Отже, основною темою твору “Фауст” є розповідь про героя, який пройшов шлях духовних пошуків сенсу життя. Задля пізнання він ризикує навіть своєю душею.
В основі трагедії вічна проблема боротьби добра і зла. Людина в образі Фауста знаходиться посеред цих сил. За її душу змагаються. Фауст – неоднозначна особистість. Його духовні пошуки почалися з розчарування. Прагнучи знайти щастя, він погоджується мати справу з втіленням зла. Це призводить до того, що й сам Фауст коїть зло – він винен в трагедії коханої жінки Маргарити. Але в кінці твору герой вибирає добро і тому перемагає.
Композиція твору
Трагедія розпочинається з ліричної присвяти. Гете звертається до близьких йому людей, які були першими читачами та слухачами його твору. З тону висловлювань зрозуміло, що багатьох з них вже немає на світі. Адже Гете починав роботу над твором ще в юності, а завершив в глибокій старості. Автор вдячний цим людям, адже саме вони найбільше розуміли його творчі задуми.
Далі розміщено “Театральний вступ”. Він композиційно слабко пов’язаний з основною частиною твору, але має символічне значення. Тут діють такі персонажі: Директор театру, Поет та Комічний актор. Вони дискутують про призначення мистецтва. Головне питання у тому, чи повинно мистецтво слугувати вищій меті чи вдовольняти потреби натовпу. Ця проблема хвилювала самого Гете.
Важливе значення має “Пролог на небі”. Саме тут відбувається зав’язка твору. Тут діють найвищі сили добра та зла. Між ними виникає спір: чию сторону обере Фауст. Читач розуміє, що Фауст повинен бути незвичайною людиною, якщо так зацікавлює небо та пекло.
Після присвяти та двох прологів йде основний твір, розділений на дві частини.
В першій частині основна увага зосереджена на розкритті образу головного героя та його пошуках щастя. Також важливою є трагічна історія кохання Маргарити і Фауста.
Друга частина має алюзії до античності. З’являється з небуття Олена Прекрасна, яка є втіленням ідеальної краси. Але Фауст не знаходить щастя поруч з нею.
Ідея твору в тому, що рух життя відбувається завдяки існуванню і добра, і зла – в постійній боротьбі. Сумніви і розчарування спонукають до духовних пошуків, як і сталося з головним героєм твору. Фауста можна розглядати як уособлення всього людства з його постійним прагненням до пізнання. На думку Гете, боротьба добра і зла дає людству змогу рухатись вперед до нових відкриттів.
Також в трагедії наявна ще одна ідея – звеличення людини. Головний герой проходить важкий шлях випробувань спокусами. Він пізнає як насолоди, так і нещастя. Довгий час він йде по хибному шляху, керований власним егоїзмом. Але в результаті він схиляється до добра. Отже, Гете вірив в можливості людини знайти правильний шлях в житті.
Головний задум твору – втілення в образі доктора Фауста найкращих духовних поривань людини. В епоху Просвітництва людина мріяла відкрити таємниці Всесвіту. Гете своєю тяжкою працею зміг дати відповіді на багато питань, які хвилюють людство і досі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)