Home ⇒ 📕Літературні аналізи ⇒ Аналіз прози Зощенко

Аналіз прози Зощенко

Правда, спроби Зощенко писати по-новому минулого зрозумілі не відразу. Одне з перших оповідань Зощенко приніс у журнал “Сучасник”, редактором якого був поет М. Кузмин. Оповідання прийняте не був. “Ваші оповідання дуже талановиті,- говорить Кузмин…

– Але погодитеся самі – це трошки шарж – Це не шарж,- говорю я – Ну, взяти хоча б мова – Мова не шаржована. Це синтаксис вулиці… народу… Бути може, я небагато перебільшував, щоб це було сатирично, щоб це критикувало… – Не будемо сперечатися,- говорить він м’яко.-

Ви дайте нам звичайну вашу повість або оповідання… І повірте – ми дуже цінуємо вашу творчість – Бог з ними,- думаю я. Обійдуся без товстих журналів. Їм потрібно щось “звичайне”. Їм потрібно те, що схоже на класику. Це їм імпонує. Це зробити досить легко. Але я не збираюся писати для читачів, яких немає. У народу інше подання олитературе. Я не засмучуюся. Я знаю, що я правий”.

Так народилася проза Зощенко – проза, що, уловлюючи її пафос, поети-пародисти називали літературою “для небагатих”. Але й більше серйозна критика довгий час не могла визначити своєрідність прози Зощенко. “Талант

Зощенко,- згадував пізніше К. Федін,- викликав саме різнобічне й трагікомічне нерозуміння”. З роками багато чого відстоялося. Прагнення Зощенко бути “посередником у гарних справах” викликає в пам’яті бажання Гоголя відкрите й прямо впливати на вдачі людей, а за наївною простотою оповідань Зощенко всі отчетливее проступає напружена поглощенность письменника міркуваннями про долі й властивості своїх співгромадян

Зощенко – гуморист, сатирик, мораліст… У чому бачив зло? Із чим боровся? І де шукав вихід?

“На початку моєї літературної діяльності, в 1921 році,- згадував Зощенко,- я написав кілька більших оповідань, це: “Любов”, “Війна”, “Риб’яча самка”. Мені здалося надалі, що форма великого оповідання, побудована на старій традиції, так сказати, чеховська форма, менш придатна, менш гнучка для сучасного читача, якому, мені здалося, краще давати коротку форму, точну і ясну, щоб в 100 або 150 рядках був весь сюжет і ніяка балаканина. Тоді я перейшов на коротку форму, на маленькі оповідання”.

Духовне відродження Росії, якого жадав письменник, здавалося неминуче пов’язаним з відновленням людини й рішучим розривом з рабською психікою. Свідомість того, що людина створена для більших справ, для великої праці, що ніколи змусило Чехова втрутитися в повсякденну дріб’язкову сторону життя, виросло у творчості Зощенко, що пережили революцію й соизмеряли з революцією людське життя, у не знаючих компромісів моральний максималізм. Пізніше Зощенко скаже, що він створив “галерею типів, що йдуть,”. Насправді, читачеві, що пережив революцію, письменник розповідав про інертності суспільного буття, про консерватизм морального життя й про ту високу духовну відповідальність, що потрібно від людини, покликаного перебороти відсталість і інерцію. Це надавало “сентиментальним повістям” те філософське фарбування, що, була ледь уловима, але яка свідчила про те, що в нових, пореволюційних умовах пошуки призначення людини й духовного відродження особистості продовжували моральну проблематику російської літератури, вносячи в неї нові, революцією породжені акценти

У цій увазі до морального самовдосконалення людини Зощенко набагато обігнав своїх сучасників. У цьому була сила письменника


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах (“Бегемот”, “Смехач”, “Пушка”, “Ревізор” і інші). І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира...
  2. Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок (для сатиричних журналів 20-30-х рр. “Бузотер”, “Смехач”, “Бегемот” – під різними псевдонімами), мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада...
  3. Про що писав Зощенко? Про здичавіння людини, замороченого барабанним боєм пропаганди, замордованного неминущими побутовими безладдями, запеклою боротьбою за жалюгідні по суті своєї переваги перед іншими. Отут уже не до шляхетності, жалі й здіймання духу. Отут може розгорітися жарка бійка через примусного їжачка, відбутися динамітна диверсія із приводу декількох украдених полешек дров. Неправда стає нормою:...
  4. Михайло Зощенко – гуморист, сатирик, мораліст З роками вигляд Михайла Зощенко багато чого втратив, але багато чого й придбав. Його трагічні останні роки витиснули з нашої пам’яті легендарну легкість успіху “раннього” Зощенко, славу “самого веселого письменника Сполучника” і посмішку, в 20-30-і роки завжди супроводжував ім’я письменника. Образ Зощенко став суворіше, точніше, печальней. Час розсіяв багато парадоксів,...
  5. Характеристика героїв в оповіданнях М. М. Зощенко Щораз, коли я читаю оповідання Зощенко, мене охоплює дивне почуття: начебто б ніхто з тих, кого я знаю, не говорить на тій мові, на якому висловлюються його герої, але чомусь створюється враження, що так говорять дуже багато хто. Причому всі вираження й звороти здаються такими точними, що просто дух захоплює....
  6. Біографія письменника Михайла Михайловича Зощенко Біографія чудового російського письменника Михайла Михайловича Зощенко насичена різноманітними подіями. В 20 років пішов добровольцем на Першу світову війну. Був поранений, четирежди нагороджений. Після лютневої революції, при Тимчасовому уряді, працював начальником почт і телеграфів. Доля не раз випробовувала цю людину. Він був і прикордонником, і командиром кулеметної команди, і секретарем...
  7. Творчість Михайла Зощенко Творчість Михайла Зощенко – самобутнє явище в російській радянській літературі. Письменник по-своєму побачив деякі характерні процеси сучасної йому дійсності, вивів під сліпуче світло сатири галерею персонажів, що породили загальне поняття “зощенковский герой”. Перебуваючи в джерел радянської сатирико-гумористичної прози, він виступив творцем оригінальної комічної новели, що продовжила в нових історичних умовах...
  8. Комізм і сатира в оповіданнях Зощенко Спосіб мислення зощенковского героя став способом його самовикриття. Язиковий комізм ніс із собою не тільки стихію сміху – він розкривав виниклий кентавр свідомості: це “знущання над невільною особистістю” – кричать пасажири Фразеологія Нового часу стає в їхніх вустах знаряддям настання, вона надає їм силу, за рахунок її вони самозатверджуються –...
  9. Сатира в літературі (по творчості М. М. Зощенко) Російські письменники-сатирики в 20-і роки відрізнялися особливою сміливістю й відвертістю своїх висловлень. Всі вони були спадкоємцями російського реалізму XIX століття. Ім’я Михайла Зощенко коштує в одному ряді з такими іменами в російській літературі, як А. Толстой, Ілля Ильф і Євгеній Петров, М. Булгаков, А. Платонов. Популярності М. Зощенко в 20-е...
  10. Літературні паралелі у творчості Зощенко Я хочу почати свій Твір відомими словами з ” Золотого теляти” И. Ильфа й Е. Петрова: “Паралельно великому миру, у якому живуть більші люди й більші речі, існує маленький мир з маленькими людьми й маленькими речами… У великому світі людьми рухає прагнення облагодіяти людство. Маленький мир далекий від таких високих...
  11. М. Зощенко. Перед сходом сонця Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” – сповідальний розповідь про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію і страх життя. Він вважав цей страх своєї душевної хворобою, а зовсім не особливістю таланту, і намагався побороти себе, переконати себе дитячому життєрадісне світосприйняття. Для цього (як він вважав, начитавшись Павлова і...
  12. Становлення Зощенко в літературі Під пером Зощенко всі сумні сторони життя замість очікуваного смутку або страху викликають сміх. Сам автор затверджував, що в його оповіданнях “немає ні краплі вигадки. Тут усе – щира правда”. Проте, незважаючи на голосний успіх у читачів, творчість цього письменника виявилося несумісним з установками соцреализма. Сумно відомі постанови ЦК ВКП(б)...
  13. Фарсовий підсумок повістей Зощенко У Лизочки не виявилося мамашиного комода, на який так розраховував герой. От отут-те й вилазить назовні мурло міщанина, що до цього – правда, не дуже мистецьки – прикривалося ріденькими пелюстками “галантерейного” обходження. Зощенко пише чудовий фінал, де з’ясовується щира вартість того, що спочатку виглядало трепетним-великодушним почуттям. Епілогу, витриманому в умиротворенно-элегических...
  14. Герої оповідань Зощенко Поводження героїв Зощенко, породжене езоповим сприйняттям революції (яка “вигода” від революція^-мені – для сьогодні), мало небезпечну сховану потенцію: герої виявляються здатні до спілкування й активності, але на рівні зрозумілої їм ідеї: вони пасивні, якщо “що до чого й кого бити не показане”, але коли “показано” – вони не зупиняються ні...
  15. Перед восходом солнца (краткое содержание) – Зощенко М Автобиографическая и научная повесть “Перед восходом солнца” – исповедальный рассказ о том, как автор пытался победить свою меланхолию и страх жизни. Он считал этот страх своей душевной болезнью, а вовсе не особенностью таланта, и пытался побороть себя, внушить себе детски-жизнерадостное мировосприятие. Для этого (как он полагал, начитавшись Павлова и Фрейда)...
  16. Аналіз добутку молодіжної прози. Повість В. П. Астафьева “Зорепад” 1. Особливості конфлікту, стилю, художніх засобів у добутках молодіжної прози. 2. Автор і герой. 3. Повість В. П. Астафьева “Зорепад”. У середині 20-го століття в радянській літературі усе помітніше набирає силу прагнення до правдивого відтворення життя, письменники приділяють усе більше уваги проблемам гуманізму, моральності. Але це зовсім не означає, що...
  17. Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному...
  18. Михайло Зощенко “Найголовніше” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи БУТИ ПОРЯДНОЮ ЛЮДИНОЮ Урок 20 Тема. Михайло Зощенко “Найголовніше” Мета: вчити дітей аналізувати свою поведінку; вдосконалювати навички читання, вміння ділити текст на частини, добирати до них заголовки; розвивати пам’ять, увагу, кмітливість; виховувати бажання ставати кращими й добрішими. Обладнання: підручник; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент...
  19. Твір рецензія: Аналіз післявоєнної прози Доперестроечная проза характеризувалася жанровим і стильовим багатством. У всіх тематичних рубриках – сільська, міська, військова, історична, наукова, сатирична, фантастична – заявили про себе оригінальні письменницькі дарування. Уперше за довгий час, починаючи з 1920-х років, прозаїчні жанри вийшли на рівень великої літератури й повернули собі в ній лідируюче положення. У другій...
  20. Досвід легкої комедії Зощенко Після війни, на конференції, присвяченої проблемам драматургії, що проходила у ВТО, Зощенко пояснив появу “Парусинового портфеля” свідомим звертанням до нового жанру, що сам визначив як “з’єднання реалістичної п’єси з елементами водевілю”. Він помітив, що сатира “не є тим видом мистецтва, у якому бідує наша сучасність. Досвіду ж легкої комедії в...
Аналіз прози Зощенко
«
»