Актуальність проблем, порушених у новелах Боккаччо, для наших сучасників
“Нема для Бога жертви бажанішої, ніж кров тирана”: життєвий та творчий шлях Боккаччо
Біографія письменника має велике значення для розуміння його творів. Але чи буває так, що читач або переоцінює значення біографії, або взагалі не знає, приймаючи літературний твір окремо від історичного та літературного героя, від подій життя автора.
Видатний письменник доби Відродження Джованні Боккаччо відомий нам насамперед як автор “Декамерону”, але його біографія промовиста сама собою і може багато розповісти нам і про добу Боккаччо,
Народився майбутній письменник у Флоренції, у родині купця. Батько хотів бачити сина продовжувачем його справи, а коли й не купцем, – то юристом. Джованні мав гострий розум, хист до літератури і не міг всидіти над фоліантами з юриспруденції. Отак внутрішня налаштованість людини нерідко мала усі перепони, його призначення чи, сказати пафосніше, місія взяла міру над усіма очікуваннями оточуючих. У Неаполі, де Боккаччо мав навчитися юриспруденції, він кидає навчання і пристає до кола гуманістів, потрапивши до короля Роберта Анжуйського. Король Анжуйський
Боккаччо, задоволений своїм новим становищем, проте не засліпнув від пишноти королівського двору: гострим оком він помічав усе, що відбувалось, а потім висловлював побачене і роздуми від побаченого у ранніх творах.
Свої перші літературні Твори Боккаччо присвячував двом темам. Звісно, він міг залишатися байдужим до тих соціальних процесів, які відбувалися навколо нього: він був переконаний, що часи середньовічного світогляду й феодалізму віджили себе, все життя письменник був завзятим республіканцем та противником будь-якої тиранії. У одному з пізніших творів Боккаччо сформулював свої спостереження за суспільством та державою у стилі античних мислителів: вийшов цілий теоретичний трактат з теорії державності. Але була й інша, яка не оминула не тільки жодного письменника, але, мабуть, і жодного чоловіка, – Кохання. Тож Боккаччо створює низку творів, присвячених цьому почуттю. Відомий нам насамперед “Декамероном”, у своїх ліричних творах Боккаччо не поступався майстерністю та глибиною почуттів одному зі своїх найближчих друзів – Петрарці. Саме зрада коханої примусила його свого мису повернутися до Флоренції, де він і прожив решту свого життя.
На творчість Боккаччо великий вплив мав Дайте, твори якого він читав, удаючи, ніби осмислює підручники з юриспруденції. У ранній Творчості Бокаччо чітко відстежусться боротьба залишків феодального, середньовічного ладу із новим – світоглядом Ренесансу, гуманізму, “людииоцентризму”. Насправді, саме Боккаччо і пізнім його творам ми завдячуємо становленням літератури доби Відродження у всій її пишноті та гуманістичному пафосі. Шедевром життя письменника, звісно, став ” Декамерон “.
Джованні Боккаччо прожив насичене життя: були в його житті і пишнота королівського двору, і кохання, і гірка зрада, і глибокі філософські роздуми пил державним устроєм, над сутністю людини. У його творах втілилась повна та детальна картина його доби, невід’ємною частиною якої був він сам.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)