Це риторичне питання, озвучений головним героєм комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Олександром Андрійовичем Чацким, давно вже покинув межі літературного твору й по нинішній день існує самостійно. Цим питанням задається кожний без винятку, тому що сутність людського буття укладена в єдності й боротьбі протилежних поглядів і думок. Ще великий Аристотель говорила: “Людина – істота соціальне”. І оцінюється людина по справах його не яким-небудь Всесвітнім Розумом, а іншими людьми, що мають свої чесноти й пороки. Геній Грибоєдова
полягає в тому, що його комедія максимально наближена до реального людського життя. Автор не просто своїм велінням протиставляє “двадцять п’ять дурнів одній розумній людині”, але й дає унікальну можливість глянути на Чацкого очами інших героїв комедії
Першої своє відношення до головного героя висловлює служниця Ліза в бесіді із Софією Павлівною про “справи серцевих” і весільних перспективах останньої. Її оцінка явно жіноча: Ліза говорить про ті якості Чацкого, які першими зауважують у ньому саме жінки: Хто так чутливий, і весел, і гострий, Як Олександр Андреич Чацкий!.. При цьому саме
Ліза виступає в ролі першої спільниці Чацкого, виправдуючи його від’їзд із Москви сірістю й тужливістю тутешнього затхлого панського життя: Де носиться? у яких краях? Лікувався, говорять, на кислі він водах, Не від хвороби, чай, від нудьги… Софія відразу настроєна до озвучених Лізою достоїнствам Чацкого більше скептично: …Він славно Пересмеять уміє всіх; Бовтає, жартує, мені забавно; Ділити із усяким можна сміх. Вона протягом усього дії комедії навмисно Дистанціюється від головного героя, споглядаючи його крізь призму живої й безсторонньої іронії, у якій всі достоїнства Чацкого, даровані йому Грибоєдовим, спотворюються, приймаючи вигадливі й комічні форми. У першій бесіді двох героїв Софія своїми немов невзначай загубленими фразами нібито навмисно провокує Чацкого виливати жовч на Москву і її мешканців: Гоненъе на Москву. Що значить бачити світло!.. От вас би з тетушкою свестъ, Щоб всіх знайомих перечесть. Софія не залишає ніяких недомовок між нею й Чацким; вона пряма й щира, рішуче висловлює всі докори: Веселість ваша не скромна, В Вас негайно вуж гострота готова… …грізний погляд і різкий тон, И цих у вас особливостей безодня; А над собою гроза куди