“А судді хто?!” (Чацкий очами Фамусова, Софії й інших героїв комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.)

Це риторичне питання, озвучений головним героєм комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Олександром Андрійовичем Чацким, давно вже покинув межі літературного твору й по нинішній день існує самостійно. Цим питанням задається кожний без винятку, тому що сутність людського буття укладена в єдності й боротьбі протилежних поглядів і думок. Ще великий Аристотель говорила: “Людина – істота соціальне”. І оцінюється людина по справах його не яким-небудь Всесвітнім Розумом, а іншими людьми, що мають свої чесноти й пороки. Геній Грибоєдова

полягає в тому, що його комедія максимально наближена до реального людського життя. Автор не просто своїм велінням протиставляє “двадцять п’ять дурнів одній розумній людині”, але й дає унікальну можливість глянути на Чацкого очами інших героїв комедії

Першої своє відношення до головного героя висловлює служниця Ліза в бесіді із Софією Павлівною про “справи серцевих” і весільних перспективах останньої. Її оцінка явно жіноча: Ліза говорить про ті якості Чацкого, які першими зауважують у ньому саме жінки: Хто так чутливий, і весел, і гострий, Як Олександр Андреич Чацкий!.. При цьому саме

Ліза виступає в ролі першої спільниці Чацкого, виправдуючи його від’їзд із Москви сірістю й тужливістю тутешнього затхлого панського життя: Де носиться? у яких краях? Лікувався, говорять, на кислі він водах, Не від хвороби, чай, від нудьги… Софія відразу настроєна до озвучених Лізою достоїнствам Чацкого більше скептично: …Він славно Пересмеять уміє всіх; Бовтає, жартує, мені забавно; Ділити із усяким можна сміх. Вона протягом усього дії комедії навмисно Дистанціюється від головного героя, споглядаючи його крізь призму живої й безсторонньої іронії, у якій всі достоїнства Чацкого, даровані йому Грибоєдовим, спотворюються, приймаючи вигадливі й комічні форми. У першій бесіді двох героїв Софія своїми немов невзначай загубленими фразами нібито навмисно провокує Чацкого виливати жовч на Москву і її мешканців: Гоненъе на Москву. Що значить бачити світло!.. От вас би з тетушкою свестъ, Щоб всіх знайомих перечесть. Софія не залишає ніяких недомовок між нею й Чацким; вона пряма й щира, рішуче висловлює всі докори: Веселість ваша не скромна, В Вас негайно вуж гострота готова… …грізний погляд і різкий тон, И цих у вас особливостей безодня; А над собою гроза куди


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“А судді хто?!” (Чацкий очами Фамусова, Софії й інших героїв комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.)