Творчість Томаса Харди ( 1840-1923)

Творчість Харди відбиває той історичний етап у розвитку англійського суспільства, коли розсіялися оптимістичні викторианские ілюзії про мирне процвітання цього суспільства, коли з’ясувалося, що з кінцем промислової монополії Англії в країну вторгаються всі ті нещастя, всі ті протиріччя капіталістичного суспільства, які дотепер уважалися властивими тільки континенту. Приходить кінець острівної обмеженості англійської літератури середини століття – Література ця стає в набагато більшому ступені загальноєвропейської

Катастрофа

віри средневикторианского англійця в спокійний благополучний розвиток країни виявилося в літературі по-різному. Частина письменників різко повернула вліво. Так, прерафаелит Вільям Моррис в 80-х роках засновує Соціалістичну Лігу, зближається з енгельсом. З іншого боку, багато письменників віддаються розпачу, безвихідності (таке, наприклад, настрій Френсиса Томсона в його поемі “Місто страшної ночі”).

Харди – самий цікавий письменник цього періоду. Він зберігає багато традицій старого викторианского роману, але в його створеннях є щось від пластичності й переконливості образів Толстого. Подібно

Мопассанові, навіть піддаючись впливу декадансу й, зокрема, філософії Шопенгауера, він зберігає широкий, реалістичний погляд на життя. Більш того, на відміну від Мопассана Харди вміє знаходити героїв, наділених справжньою силою й цілісністю характеру

Сучасне суспільство йому огидно, на мир він дивиться похмуро й безнадійно: людина завжди у владі обставин, завжди неспроможний перед долею. Все це зближає Харди з європейською літературою того часу, починаючи від Мопассана й кінчаючи Метерлинком. Але при цьому Харди найтіснішим образом пов’язаний з життям англійського селянства. Реальні протиріччя епохи, які в літературі декадансу приймали вид рафинированно психологічних “модних” проблем, він сприймає так, як вони виявляються в житті провінційного дрібного хлібороба. Завдяки цьому замість абстрактної внеисторической трактування проблем “кінця століття”, характерної для багатьох європейських письменників, у Харди завжди відчувається міцна реалістична основа його Творчості. Серед англійських селян він знаходить цільні великі характери, знаходить людей, здатних сміло й розумно діяти. Тому зіткнення його героїв з обставинами, долею дає матеріал для великої трагедії, а не створює враження безпросвітної сірості життя, яка панує в багатьох добутках того часу

Томас Харди народився в невеликому провінційному містечку біля міста Дорчестера в графстві Дорсет. Рід Харди брав початок від знаменитих норманнских завойовників Ле-Харди, але поступово зубожів і злився із селянським середовищем. Батько Томаса володів невеликою фермою, що не могла прокормити сім’ю, і прирабативал підрядами на будівлю будинків. Сам Томас стає архітектором, але при цьому з юності виявляє жадібну цікавість до літератури, зокрема грецької, – він навіть вивчає мову, щоб читати її вподлиннике.

Інтерес до грецької мови й грецької трагедії не пройшов для Харди безвісти. Протягом всієї своєї творчої діяльності Харди обмірковує й намагається на практиці визначити, які можливості й границі епічного й трагічного в сучасному мистецтві; зображення героя й розвиток подій у його романах завжди супроводжуються спогадами й натяками з області античної літератури

Ранні романи Харди, з яких перший – “Бідняк і леді” – не був навіть надрукований, а другий, “сенсаційний” роман “Розпачливі засоби”, вийшов в 1871 році, не представляють особливого інтересу. Значніше наступна книга Харди – його перший сільський роман “Під деревом зеленим” (1872) з характерним підзаголовком: “Сільська картина голландської школи”. Отут Харди з більшою майстерністю й спостережливістю обрисував побут провінційної селянської Англії. Але піднесений цей сільський побут у зовсім епічних і навіть ідилічних тонах, як збережений острівець “золотих днів старої веселої Англії”. Тут панує патріархальна поезія стародавніх селянських звичаїв, соковитий народний гумор, але сюжет і характери незначні, немає драматичного конфлікту (невелика хмарина, що затьмарила любов молодого сільського хлопця до дівчини з ферми, – поява багатого суперника – швидко розсіюється, і все кінчається веселим весіллям).

У цьому романі виявилася тільки одна риса зрілого Харди: тут виходить на сцену постійно присутній потім у його романах-трагедіях народний хор, але не з’явилися ще самі трагічні актори


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Творчість Томаса Харди ( 1840-1923)