Твір по творчості японського поета Басі


Віршування в Японії – загальнонародна справа. Ще задовго до виникнення ієрогліфічної писемності в побуті японців міцно вкоренилися звичаї колективно любуватися самими поетичними явищами природи: узимку – тільки що що випав снігом, навесні – цвітінням сакури, восени – хризантемами, багряними листами гірських кленів і повним місяцем

Колективне Насолода природою, писемність, що з’єднується з малюванням, віршування, що поєднується з каліграфією, – всі ці традиції й зараз зберігають свою могутню силу, впливають на національну психологію, менталітет японського народу. Японські тривірші схожі на мистецтво живопису – вони нерідко були написані по сюжетах картин або надихали художників на творчість. Іноді хокку – трехстрочние ліричні мініатюри без рими – перетворювалися в компонент картини у вигляді каліграфічно виконаного підпису під нею. У збірниках хокку – вся Природа Японії, пристрій її життя, звичаї й вірування, праця й свята японців у характерних і ліричних подробицях. Високе мистецтво хокку найкраще виявилося у Творчості Мацуо Басі. За словами Н. С. Шефтелевич, що досліджує творчість Басі, поезія японського класика – це “не лірика природи в європейському розумінні цього терміна, а лірика самої природи”. Перекладач А. Л. Туркова говорить, що “ця поезія й дотепер залишається багато в чому загадкової”.


На думку західного літературознавця Р. Блайса, поезію, творцями якої були Басі і його учнях, можна зрівняти з “напіввідчиненими дверима”.

В основі поетики Мацуо Басі лежить принцип “саби”. Саби – це архаїчна недосконалість, краса стародавності, відбиття часу. Ще слово “саби” має значення “сум самітності”, “світлий сум”.

Басі Проголосив також принцип “каруми” – легкості. Правда, легкість ця була оманна, скоріше, це висока простота. У віршах Басі нового стилю – гумор, доброта, мудрість. Поезія Басі створювалася із простих речей, але вміщала в себе цілий мир

На думку поета, доля подорожуючого філософа, поета – жити в гармонії із природою, із самим собою, не піддаючись влади розкоші й багатства:

Рік закінчився, а подорожі – немає: Далі в стоптанних сандаліях, У зношеній шапці… холодна вода зі струмка й глоток свіжого повітря: От такий я: Глянь на росисті звоночки Це й весь сніданок

Ніщо Не заважає мандрівникові любуватися природою, осягати її вічні істини:

Тиша, мир і спокій Десь тоне між скель Пісня цвіркунів

Кожна істота живе не тільки своїм життям, воно обов’язково невидимими ниточками пов’язане з навколишнім світом, от, наприклад, як ця жаба:

На старому ставку Жаба у воду стрибнула Чули ви таку? Навіть чорного ворона – вісника суму хочеться подякувати за чудесний ранок: Ворон – неприємний птах, Але як любується ним погляд У ранкові снігах

Споконвіків падає зі скель вода, б’є із прозорих струмочків, у які опускаються листи дерев, иголочки вічнозелених Рослин, падають і спливають, як і роки людського життя. Високо в небі ширяє сокіл, уважно вдивляючись у землю. Чи не так злітає душу поета, осягаючи земні істини?

Беріг високий Утішив мою душу Самотній сокіл

Коли людина давно перебуває далеко від будинку, вона мимоволі шукає якісь деталі, які нагадали б йому рідний будинок, кращі дитячі і юнацькі роки:

З далеких років Скільки всього нагадав Ці, вишневі кольори! Сакура стара – Невже правда зацвіла? Спогаду, немов дим…

Життя людини – як нескінченна дорога, трапляється в ній усе. І тільки добро, милосердя людей рятує від горя. Тому потрібно цінувати й берегти всі прекрасні миті життя, все живе навколо. Прекрасна чудо-квітка лотос. Але росте й красується він серед болота, прикрашаючи його. Так і людина – якого би високого положення в суспільстві він не досяг, не повинен забувати, хто він і звідки, не повинен забувати батьків, батьківщину. Як хочеться вдосконалити мир, життя людей, щоб зникли зло, заздрість, ненависть, війни й хвороби:

Росинки – кап-кап Може, спробувати ними Змити бруд з миру!

Так або майже так, напевно, думав і почував поет, складаючи ці хокку. Поетичні мініатюри Мацуо Басі спонукують нас до власних роздумів, викликають певні асоціації, змушують вдивитися уважніше в кожну травинку, кожна жива істота й поважати їх, цінувати за ту нехитру вроду, що вони нам даруються



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір по творчості японського поета Басі

Categories: Нові твори

Links