Виклад творчості німецького поета Гельдерлина

У Творчості німецького поета Гельдерлина (1770- 1843) зв’язок з ідеями Французької революції пряма й наочна. Він захоплено славив її у своїх гімнах, упевнений, що вона несе волю всьому людству;

Тріумфуйте, радісні музи! Він покутуваний, древня наша ганьба Година настала! Лежать у поросі узи, Винесений гордині вирок!

Подібно Шиллеру, Гельдерлин мріяв про вільне братерство людей, у якому не буде нічиєї сваволі, ніяких законів, у чому б те не було обмежуючої людини, крім законів природи, і ніякої сили, що велить народами, крім сили любові. Поет

вірив, що дні щасливого братерства вже наступають:

И сполучником братів мільйонним Знову любові дано веліти, Щоб серцям, волею окриленим, Вічно для батьківщини палати Життя у величье царственому відкине Низинних прагнень суєту Час братерства людям у дарунок приносить Досконалість, мир і красу Переклад Л. Гинзбурга

У дні Французької революції поет чекав, що й у його співвітчизників “жаром полум’я святого спалахне кров” і що вони теж повалять у порох “тиранів, що правлять досі”. Коли ж стало ясно, що ці надії передчасні й що поки набирає силу влада золота, Гельдерлин не розчарувався у своїх ідеалах,

а продовжував вірити в їхнє здійснення в майбутньому. Син пастора, він одержав богословське утворення, але відмовився від церковної кар’єри, вів убоге блукацьке життя домашнього вчителя й писав лірико-філософські, героїчні за духом добутку, прагнучи наблизити відновлення миру. Він рано закінчив творчий шлях: не в силах упокоритися із затхлою атмосферою тодішньої Німеччини, душевно занедужав і вже не міг творити. І волелюбні ідеали, і гіркота усвідомлення їхньої нездійсненності в сучасній йому Німеччини Гельдерлин виразив у романі “Гіперіон” (про юнака-грека, що бере участь у визвольній боротьбі проти турецького ярма) і в трагедії “Смерть Эмпедокла” (про грецького філософа V в. до н. е., що бросились у кратер Етни, щоб злитися із природою).

Иенские романтики теж привітали Французьку революцію, але тільки її перші кроки, незабаром же їхні інтереси пішли убік розробки эстетических принципів нового літературного руху. Під впливом Фрідріха Шеллинга, що затверджувало єдність духу й природи, вони проголосили романтичну ідею “творить жизни, що,”, що і є сама поезія, – ідея, близька й Гельдерлину. Вони виступали проти всякої чітко обкресленої форми, усякої визначеності, у тому числі й визначеності в характеристиці персонажа. Вони захоплювалися теорією “прогресивно-універсальної” поезії (її автором був Фрідріх Шлегель) – “універсальної” тому, що вона повинна охоплювати всі речі, явища, простори, часи, “прогресивної” же тому, що вона повинна бути вільної від правил і постійно міняти свій вигляд.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Виклад творчості німецького поета Гельдерлина

Categories: Нові твори

Links