Скорочено ГІМН – ІВАН ФРАНКО

Вічний революцьонер –

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, –

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськії тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, –

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революцьонер –

Дух, наука, думка, воля –

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть сплутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

Вірш “Гімн” (“Вічний революцьонер”) є програмним для творчості І. Франка. У цьому творі поет висловлює свої переконання щодо необхідності руйнування заскнілої дійсності й побудови нового суспільства на нових засадах. Образ вічного революціонера – це уособлення нескореного духу народу, одвічного й природного прагнення “міліонів” трудящих до кращого життя.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Скорочено ГІМН – ІВАН ФРАНКО