Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”)

УРОК 9

Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”).

Мета: ознайомити учнів з думою “Маруся Богуславка”, розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму, риси справжньої людини.

Обладнання: аудіозаписи, ілюстрації до думи, збірка поезій Ліни Костенко.

Міжпредметні зв’язки:

музичне мистецтво: опера М. Лисенка “Маруся Богуславка”.

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.

1. Прослуховування фрагменту опери М. Лисенка “Маруся Богуславка”.

2. “Зустріч з героїнею твору”.

(Заздалегідь підготовлена учениця в образі Марусі Богуславки читає напам’ять вірш Ліни Костенко ” Чадра Марусі Богуславки”.)

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

Татари сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по-українськи – нелинь.

Святе письмо, по-їхньому – Коран

. Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

Що я жива,

що в мене муж паша.

А я – Маруся. Я – із Богуслава.

У мене є непродана душа.

О, як він любить, як він мене палить!

Як він мене цілує уночі!

Каблучки нанизав по дві на кожен палець.

Браслети на руках, на шиї дукачі.

I я ходжу, володарка темниці.

Скриплять у тиші двері за дверми.

Блищать очима слуги темнолиці,

Мені у ноги стелять килими.

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту, і віночки, –

Ну, як мені, чи гарно у чадрі?

І меч, і правда – цноти не жіночі.

Люблю чадру – і чорна, і густа.

Коли татарам брешуть мої очі,

Ніхто не бачить, як тремтять вуста.

Мого лиця не видно під чадрою.

Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.

А то б я їм здавалася чудною, –

Чого я зблідла і куди іду.

Чого дивлюся в море, у тумани.

Чого, як тінь, блукаю уночі…

Бряжчать мені невільницькі кайдани,

А я шукаю сховані ключі.

3. Слово вчителя.

– Маруся Богуславка… Героїня щойно прослуханих творів та відомої народної думи, прочитаної вами удома. Хто вона? Чому, як тінь, блукає по палацу, раз у раз вдивляючись “в море у туман”, чому ховає обличчя під чадрою, чому шукає сховані ключі? Перед яким моральним вибором стала Маруся Богуславка?

Про це ми й поговоримо на уроці.

II. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку.

1. Бесіда за питаннями (їх може ставити як учитель, так і учні один одному):

– Що ви дізналися про Марусю Богуславку з народної думи? Звідки вона родом? Хто її батьки?

– Як Маруся стала дружиною турецького паші?

– Про яке велике християнське свято вирішила нагадати дівчина полоненим козакам? Як ви думаєте, чому?

– Як поставилися козаки-невільники до Марусиної згадки про Великдень у рідному краю? Чому вони проклинають свою землячку?

– До яких сміливих і рішучих дій вдалася Маруся? Що спонукало її до героїчного вчинку?

– Як ви гадаєте, чи усвідомлювала дівчина, що буде жорстоко покарана за випущених на волю козаків?

– Чому ж тоді вона не скористалася можливістю повернутися на батьківщину, та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?

– Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся “потурчилась, побусурманилась”? Поміркуйте, як би поставилися до дружини турецького паші в Україні.

2. “Займи позицію”.

– Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.

(Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано “можна”, на іншому – “не можна”, – тобто “проголосувати ногами”. Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицію. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінить позицію, він має право перейти до іншої групи).

3. Літературознавча довідка.

– У літературознавстві досі точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка – вигаданий персонаж, чи, як і Роксолана – Настя Лісовська, дочка священика з Рогатина – є історичною особою.

Народні перекази стверджують, що приблизно у XVI столітті дочку священика з Богуслава разом з іншими її двома сестрами ординці забрали в полон. Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі придбали для знатного вельможі, багатого паші. Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків, за що була покарана смертю.

Хоча ім’я героїні – Маруся Богуславка, її походження свідчить про те, що в основі думи лежить історичний факт, однак радше за все це узагальнений образ жінки-патріотки, що й на чужині знаходить можливість виконати свій обов’язок перед рідною землею.

А вживання назви міста Богуслав у думі про Марусю Богуславку можна вважати умовним, узагальненим, про що свідчать імена героїв інших невільницьких дум – Іван Богуславець (дума “Іван Богуславець”) та Іван Богословець (дума “Сокіл і соколя”).

4. Творче завдання.

– Чи сподобалася вам Маруся? Чим приваблює її образ сучасного українця?

Свої міркування викладіть у невеличкому творі-роздумі на тему: “Моє ставлення до Марусі Богуславки”.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Прочитайте думу “Буря на Чорному морі” та намалюйте до неї ілюстрації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”)