Проблема стадіального розвитку

Після Жовтневої революції почалася корінна перебудова методів вивчення у гуманітарних науках. Тут не потрібно викладати основи діалектичного та історичного матеріалізму. Нам слід говорити про застосування їх до вивчення казки. Академіком Марром було висунуто принцип стадіального вивчення розвитку мов. Правильно зрозумілий і застосований, Україні цього принципу є додаток диалек-тико-материалистического методу явищ духовної культури, зокрема і до фольклору. Під принципом стадіального вивчення ми розуміємо вивчення розвитку суспільства по стадіям, определяемым-совокупностью матеріальної, соціальної і приклад духовної культури, де явища духовної культури виявляються похідними, надбудовою над соціально-економічним базисом.

Розвиток відбувається закономірно, з необхідністю. Проте і той ж громадський закон в різних народів проявляється по-різному, та розвитку (обумовлене цим законом – ред.) відбувається в них з однаковим швидкістю. Розвиток ми визначаємо ні з погляду хронології, і з погляду неї і форм з кожної стадії. Зародки такого розуміння ми бачимо у випадках вже у старої науці від імені її найбільш передових представників.

Так було в курсі лекцій, читаних в 1884 р., Веселовський каже: “Можна упевнено сказати, що гомеричні поеми стоять більш пізньої стадії розвитку, ніж сучасна народна поэзия”283. Це означає, що фольклорні пам’ятники,

записані пізно, іноді у XІX чи XX столітті, зберігають сліди попередніх стадій свого існування. Але фольклор іншого незмінним протягом свого, іноді тисячолітнього існування. Нею отлагаются сліди і більше пізніх стадій до сучасності.

Ми назвали б це явище полистадиальностью. Завдання науки у тому, щоб розшарувати пам’ятники з їхньої історично сформованим елементам, починаючи з прадавньої й закінчуючи сучасними. Співвіднесення його з соціально-економічної базою дозволить визначити їх генезу та причину видозмін, отмираний і новоутворень. З усього сказаного видно, що явище подібності нема проблеми. Швидше було б незбагненним відсутність такого подібності.

Роботи радянських вчених і їх попередників. Для вивчення фольклору по викладеним принципам особливої цінності представляють дослідження казки в різних щаблях у суспільному розвиткові.

Вивчення творчості первісних народів розвинених країн не відчувалося у російській науці як настійно необхідна завдання. Однак у європейської науці, як ми бачили, зроблено надзвичайно багато.

У російській науці увагу відсталим у минулому народностям, що населяють нашій країні, приділялося найчастіше представниками революційно-демократичної інтелігенції. У Страсбурзі наші завдання не входить характеристика вивчення малих народностей російської наукою. (Ми можемо тут тільки вказати на принципову можливість такого вивчення.) Як найважливіші згадаємо зборів У.

Р. Богораза (Тана) по чукотскому фольклору, Л. Я.

Штернберга – по гиляцкому, Иохельсона – по юкагирскому, І. А. Худякова і З. У. Яст-ремского – по якутскому.

Матеріали (крім худяковских) супроводжуються увідними статтями і коментарями. Характерно, що це названі збирачі й радянські дослідники були політичними ссыльными.

Їхні праці мали значення перекладені й чудово видані матеріали палестинцям не припиняти історичних узагальнень. Після революції цю роботу тривала проводилося досить цікаво. Власне дослідження первісних матеріалів російської науці перед революцією також було винесено слабко, на окремих роботах позначилося вплив антропологічної теорії (див. вище).

Принципова важливість такого вивчення була усвідомлено тільки після революції. Вперше у російської літератури на зв’язок казки, з первісними обрядами зазначив З. Я. Лур’є у роботі “Будинок лісом”. Ця робота присвячена мотивацію що у лісі братів чи розбійників, яких приходить дівчина, і навіть дому людожера в казках типу “Хлопчик з пальчик” і низці мотивів, прилеглих до них.

Систематичне обстеження чарівної казки із боку її генетичної зв’язки й з світом первісних обрядів, уявлень, і вірувань проведено на роботах У. Я. Проппа. Вони розглянуті мотиви чи сюжети чарівного дерева на могилі, свій відбиток у казках інституту “чоловічих будинків” казки про Несмеяне й усе комплекс явищ, що з ритуальним сміхом, мотиви чудесного його й мотиви кровозмісного шлюби й батьковбивства. У цих роботах простежується найдавніша стадія життя казки, розглядаються її досказочные основи розвитку та генезис її окремих частин.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Проблема стадіального розвитку