Показ історичного минулого українського народу (за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван Піднова”)

Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщи­ни завжди хвилювала поега. Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із заво­йовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін бранців…

Тому невипадково у ранній період своєї творчості Т. Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних тем його поезій є боротьба укра­їнського народу проти поневолення польською шляхтою. Так виник задум поеми “Тарасова ніч”, в основу твору покладено події 1630 року, коли відбувся бій ко­заків проти військ польського гетьмана С. Конецпольського під Переяславом. На чолі боротьби стояв Тарас Трясило, також згадуються імена Наливайка, Павлю – ги – це справжні борці за волю України. Т. Шевченко високо підносить героїзм українського народу в боротьбі проти зовнішніх ворогів. Минуле України проти­ставляється тяжкому сучасному становищу народу. Автор запитує: де ж поділась доля-воля, про яку тільки кобзарі співають:

Тії слави козацької Повік не забудем!

Приваблювала Шевченка і тема боротьби українського народу проти турецько – татарських загарбників. Вперше вона порушена в поемі “Іван Підкова”. Головний герой – особа історична, походив із молдаван, але був козаком. Т. Шевченко го­ворить про давно минулі часи, які протиставляються сучасному становищу Украї­ни. Висловлюється туга за тим, що “було колись добре жити на тій Україні”. Поет постійно прагне протиставити жахливому сучасному колишню волю України, про яку тепер тільки високі могили з вітром розмовляють.

Тому й розкриває митець образ Івана Підкови як мудрого отамана. Він наді­лений надприродною силою. Ця гіперболізація бере свій початок від фольклору. Так малював народ героїв у легендах, піснях, думах, таким він бачив своїх предків. Ми бачимо І Підкову дуже сильним. Він підняв шапку – і човни стали, затихло море. Отаман завжди радиться з козаками, розмовляє, як з рівними, знявши шап­ку, в похід веде їх тільки тоді, коли вони погодились на цс.

Безумовно, поема Т. Шевченка підносила гордість народу за своє минуле, збу­джувала патріотичні почуття.

Показ історичного минулого українського народу (за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван Піднова”)