Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай”

І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. (“Маруся Чурай” – роман історико-філософський, соціально-психологічний. Ліна Костенко із відповідальністю поставилася до історичного матеріалу, суворо дотримуючись наукової достовірності подій і фактів. Автор досліджує їх вплив на буття народу, а відтак і на майбутню долю рідної землі. За влучним висловом німецького письменника Ф. Шлегеля, “історик – це пророк, звернений у минуле”. Роман Ліни Костенко через минуле висвітлює багато явищ сьогодення,

проектуючи їх на майбутнє.)
ІІ. Картини історичного минулого українського народу.
1. Відомості про козацький рух. (Другий розділ роману називається “Полтавський полк виходить на зорі”. У ньому змальовано наслідки воєнних приготувань: “уже стоять вози під яворами”, Полтава зачинена “на п’ять воріт”, сторожа ходить по міському валу і перегукуються вартові – Полтавський полк готовий вирушити у похід. Панує загальний тривожний настрій, клопочуться козаки, матері сумно благословляють синів у похід.)
2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. (Поетеса змальовує старого
самотнього козака діда Галерника, визволеного братчиками з турецької неволі. Для молоді старий козак – жива історія, він є носієм високої народної моралі. Коли 1651 року окрилена угодою в Білій Церкві, шляхта знову кинулася привласнювати українські землі, усі люди з навколишніх сіл переселились до Полтавської фортеці. Образом діда Галерника автор ніби готує читачів до сприйняття широкомасштабного народного руху, змальованого у наступному розділі.)
3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. (Ліна Костенко показує, як голодне і холодне, обложене місто виявляє готовність боронити свою незалежність.

З усіх боків одрізана дорога, –
Полтавонько, ти все-таки жива?!)

4. Змалювання Богдана Хмельницького. (Поетеса розкриває внутрішній світ великої людини, що була тоді перед очима усієї Європи. Державний діяч і мислитель, український гетьман, він піклується про долю своєї країни, у нього “…сто різних справ кричало на папері”, проте він знаходить час для розмови зі своїми побратимами, козаками.)
5. Історичні персонажі роману. (Зображеним у романі історичним героям Ліна Костенко дає оцінку. З великою повагою згадується у творі ім’я першого гетьмана Якова Остряниці, сказано про народне ставлення до нього неєрестрового козацтва. Мудрим і гуманним малює поетеса полтавського полковника Мартина Пушкаря, який упродовж десятка років обіймав посаду полковника. Під час облоги Полтави він показаний тонким політиком і дипломатом. У романі Пушкар більше воїн, ніж дипломат, у чому відверто зізнається:

Воно, скажу вам, легше, як на мене,
діла у битвах шаблею рішать.)

ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”. (Розгортаючи перед читачем панораму життя українців у XVІІ століття, поетеса передає дух епохи. Типажі, перебіг подій, відтворений у людських долях, – усе це реставрується автором із живою достовірністю художнього документа. Поетеса показує тогочасне суспільство в усіх його найголовніших проявах. Роман “Маруся Чурай” відкриває нам духовний світ наших пращурів, розкриває забуті сторінки історії, на достойних взірцях вчить мужності, пробуджує совість, почуття причетності до великої історії великого народу.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай”