Короткий сюжет роману Мейлера “Нагие й мертві”

Друга світова Війна. Тихоокеанський театр воєнних дій. Історія висадження й захоплення американцями вигаданого острова Анапопей, де зосередилися японці, розвивається як би на декількох рівнях. Це хроніка бойових дій, докладне відтворення атмосфери будньої війни, це психологічний портрет людини на війні, даний через сполучення зображень окремих представників американського десанту, це виростає на задньому плані й образ довоєнної Америки й, нарешті, це роман^-есе овласти.

Композиція роману визначається існуванням трьох розділів. Властиво оповідання – історія штурму й захоплення Анапопея – перебивається драматургічними вкрапленнями (“хор”), де дають про себе знати голосу персонажів, без авторських коментарів, а також екскурсами в минуле діючих осіб (так звана Машина часу). Машина часу – це короткі біографії героїв, що представляють самі різні соціальні групи й регіони Америки. Ірландець Рій Галлахер, мексиканець Мартинес, техасец Сэм Крофт, бруклинский єврей Джо Голдстейн, поляк Казимир Женвич і багато хто інші з’являються перед читачами як “типичнейшие представники” країни, де й у часи мирні йде жорстока боротьба за існування й виживають лише найсильніші

Війна – звичний стан людства, яким зображує його автор. Американці борються з японцями за Анапопей, і в той же час солдати, як уміють, відстоюють свої маленькі

права й привілеї в боротьбі один з одним і офіцерами, а ті, у свою чергу, борються за чини й звання, за престиж. Особливо виразне протистояння між авторитарним генералом Эдвардом Каммингсом і його ад’ютантом лейтенантом Робертом Хирном.

Історія дрібних удач і невдач Хирна – відбиття двозначного положення лібералів-інтелектуалів у прагматичному світі. До війни Хирн намагався знайти себе в суспільній діяльності, але його контакти з комуністами й профспілковими лідерами неплодотворні. У ньому наростає почуття розчарування й утоми, відчуття, що спроба реалізувати на практиці ідеали – лише суєта суне, і єдине, що залишається тонкої, неординарної особистості, – “жити, не втрачаючи стилю”, якийсь, по Хирну, є подоба хемингуэевского кодексу теперішнього чоловіка. Він запекло намагається зберегти хоча б видимість волі й відстояти своє достоїнство

Але начальник Хирна, що дивиться в Наполеони Эдвард Каммингс, має гарний нюх на “крамолу” і намагається поставити на місце перекірливого ад’ютанта. Якщо Хирн блукає від однієї неясної напівістини до іншої, то Каммингс не відає сумнівів і, переінакшуючи на свій лад мислителів минулого, чеканить афоризм за афоризмом: “Те, що у вас є пістолет, а в іншого ні, не випадковість, але результат усього того, що ви досягли”; “Ми живемо в середині століття нової ери, перебуваємо на порозі відродження безмежної влади”;

“Армія діє набагато краще, якщо ви боїтеся людину, що коштує над вами, і ставитеся презирливо й зарозуміло до підпорядкованих”; “Машинна техніка нашого часу вимагає консолідації, а це неможливо, якщо не буде страху, тому що більшість людей повинні стати рабами машин, а на таке мало хто піде з радістю”.

Не менш істотні для розуміння образа генерала й військової машини в цілому міркування Каммингса про другий світовий: “Історично ціль цієї війни полягає в перетворенні потенційної енергії Америки в кінетичну. Якщо гарненько вдуматися, то концепція фашизму досить життєздатна, тому що опирається на інстинкти. Жаль тільки, що фашизм зародився не в тій країні… У нас є міць, матеріальні засоби, збройні сили. Вакуум нашого життя в цілому заповнений вивільненою енергією, і немає сумнівів, що ми вийшли із задворок історії…”

Фашизм у романі існує на двох рівнях – ідеологічному й побутовому

Якщо Эдвард Каммингс – ідеолог і навіть поет фашизму, те Сэм Крофт – фашист стихійний, що одержує від насильства справжня насолода. Як свідчить Машина часу, уперше Крофт убив людини, коли ще перебував у рядах національної гвардії. Він навмисне застрелив страйкаря, хоча команда була стріляти в повітря. Війна дає Крофту унікальну можливість убивати на офіційних підставах – і випробовувати від цього задоволення. Він буде пригощати полоненого японця шоколадом, розглядати фотографії його дружини й дітей, але, як тільки виникне щось схоже на людську спільність, Крофт холоднокровно розстріляє японця в упор. Так йому цікавіше.

Не зумівши відшукати собі місця в мирній Америці, лейтенант Хирн і в умовах війни ніяк не може знайти себе. Він чужий і серед солдатів, і серед офіцерів. Випробовуючи ворожість до фашиствующему боса, він зважується на розпачливий учинок. З’явившись у намет до генерала й не застав останнього, він залишає записку – і недокурок на підлозі, чим валить у лють свого шефа. Той спішно викликає Хирна, проводить із ним виховну бесіду, а потім роняє на підлогу новий недокурок і змушує перекірливого ад’ютанта підняти його. Хирн виконує наказ генерала – і тим самим уступає його волі. Відтепер Каммингс буде обходитися без його послуг, а лейтенанта перекладають у розвідувальний взвод. Сержант Крофт, що був там до цього головним, аж ніяк не в захваті й готовий на всі, щоб позбутися від непотрібної опіки

Незабаром разведвзвод іде на завдання, і в Крофта виникає відмінні можливості відновити статус-кво й своє положення командира. Сховавши дані про японську засідку, він холоднокровно спостерігає, як лейтенант іде на японський кулемет, для того щоб лічені миті через загинути

Начебто б сильні особистості тріумфують. Лейтенант Хирн загинув, острів захоплений американцями, але перемога ця – справа сліпого случаючи

Ретельно розроблена Каммингсом операція по захопленню Анапопея вимагає серйозної підтримки з моря. Генерал відправляється в штаб, щоб переконати начальство в необхідності виділити для його потреб бойові кораблі. Але поки він веде переговори, поки взвод розвідників карабкается на гору Анака, щоб вийти в тил до супротивника, бездарнейший майори Даллесон уживає явно помилкову атаку. Але замість того щоб потерпіти ганебна поразка, американці здобувають блискучу перемогу. Випадковий снаряд убиває японського командуючого, гинуть і його найближчі помічники. У рядах японців починається паніка. Склади з боєприпасами й продовольством стають легким видобутком американців, які незабаром легко опановують островом

И Каммингс, і Крофт виявляються не при справах. Перемога відбулася всупереч їхнім зусиллям. Тріумфує його величність Абсурд. Немов потішаючись над спробами американських командирів всіх рівнів направити життя в русло причинно-наслідкових залежностей, він перетворює в ніщо потуги агресивних прагматиків. Людина залишається один на один з таємничою, непроникною дійсністю, де куди більше ворогів, чим союзників, де бушують темні, сховані сили, проти яких опір даремно. Мораль-повчання вимовляє один із солдатів взводу Крофта стихійний абсурдист Волсен: “Людина несе свій тягар, поки може його нести, а потім знесилюється. Він один воює проти всіх і вся, і це зрештою ламає його. Він виявляється маленьким винтиком, що скрипить і стогне, якщо машина працює занадто швидко”. Раціональний початок зазнає поразки в зіткненні з генералом Абсурдом

Чергова поява “хору” тепер пов’язане з питанням: “Що ми будемо робити після війни?” Солдати висловлюються по-різному, але ніхто не випробовує особливої радості при думці про те, що з’явиться можливість зняти військову форму, хоча й армія для більшості з них не панацея від всіх лих. Резюме короткої дискусії підведе сержант Крофт: “Думати про ці речі – даремна витрата часу. Війна ще довго буде тривати”.

Війна всіх з усіма. За межами Америки й на неї території

С. Б. Белов

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна Література XX століття. М.: “Олімп”; ТОВ “Видавництво ACT”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Короткий сюжет роману Мейлера “Нагие й мертві”

Categories: Скорочені твори

Links