Короткий сюжет роману Марселя Пруста “У ГЕРМАНТОВ”

Сім’я Марселя Переселилася у флігель Особняка Германтов. Дитячі мрії немов би ожили, але ніколи ще границя між Сен-Жерменским передмістям і іншим миром не здавалася юнакові такої непереборної. Марсель намагався звернути на себе увага Герцогині, підстерігаючи кожний її вихід з будинку. Франсуаза також виявляла велику цікавість до “нижніх”, як вона називала хазяїнів будинку, і часто тлумачила про їх із сусідом – жилетником Жюпьеном. У Парижі Марсель дійшов висновку, що снобізм є невід’ємною ознакою людської натури: за всіх часів

люди жадають Наблизитися до “сильних мируу цього”, і часом це прагнення перетворюється вманию.

Мрії Марселя знайшли плоть, коли він одержав запрошення від маркізи де Вильпаризи. Магічне коло Германтов розімкнувся перед ним. Чекаючи цієї найважливішої події Марсель вирішив відвідати Робера де Сен-Лу, полк якого квартирував Вдонсьере.

Сен-Лу як і раніше був поглинений пристрастю до своєї акторки. Ця жінка оберталася в інтелектуальних колах: під її впливом Робер став лютим захисником Дрейфуса, тоді як інші офіцери здебільшого обвинувачували “зрадника”.

Для Марселя перебування в Донсьере

виявилося доброчинним. Змучений безмовною любов’ю до герцогині Германтской, він виявив на столі в Робера картку “тіточки Ориани” і став благати друга замовити за нього слівце. Робер погодився без зайвих слів – правда, палка рекомендація племінника не зробила на герцогиню ніякого враження. А Марсель випробував одне з найсильніших потрясінь свого життя, коли Робер нарешті представив йому свою коханку. Це була Рахіль, “Рахіль, ти мені дана”, що Марсель і за людина^-те не вважав. У будинку терпимості вона віддавалася всього за двадцять франків, а тепер Сен-Лу кидав їй тисячі за право бути знівеченим і обманутим. Подібно Сванові, Сен-Лу бив не здатний зрозуміти справжню сутність Рахілі й жорстоко страждав через жінку, що стояла набагато нижче його як по розвитку, так і по положенню вобществе.

На прийомі в маркізи де Вильпаризи головною темою для розмов стала справа Дрейфуса, що розколола країну на два табори. Марсель побачив у ньому чергове підтвердження плинності й мінливості людської натури. Пані Сван перетворилася в затяту антидрейфусарку, коли зрозуміла, що це кращий спосіб проникнути в Сен-Жерменское передмістя. А Робер де Сен-Лу оголосив Марселю, що не бажає знайомити з Одеттой, оскільки ця шльондра намагається видати за націоналіста свого чоловіка-єврея. Але самий оригінальний підхід продемонстрував барон де Шарлю: оскільки жоден єврей не може стати французом, Дрейфуса не можна обвинувачувати в зраді – він усього лише порушив закони гостинності. Марсель із інтересом відзначив, що слуги переймаються поглядами своїх хазяїв: так, його власний дворецький горою стояв за Дрейфуса, тоді як дворецький Германтов був антидрейфусаром.

Після повернення додому Марсель довідався, що бабусі дуже погано. Бергот порекомендував звернутися до відомого невропатолога, і той переконав близьких, що хвороба бабусі викликана самонавіянням. Мама дуже до речі згадала про тітку Леонии, і бабусі було запропоновано побільше гуляти. На Єлисейських полях з нею трапився легкий удар – Марселю здалося, начебто вона відбивається від невидимого ангела. Правильний діагноз їй поставив професор Э. – це була безнадійна стадія уремії

Бабуся вмирала болісно: билася в конвульсіях, задихалася, страждала від нестерпного болю. Їй давали морфій і кисень, робили припікання, ставили п’явки й довели до того, що вона спробувала викинутися з вікна. Марсель страждав від свого безсилля, а життя тим часом тривали: родичі вели розмову про погоду, Франсуаза заздалегідь знімала мірку для жалобного плаття, а Сен-Лу вибрав саме цей момент, щоб послати другові гнівний лист, явно інспіроване Рахіллю. Тільки Бергот, що сам був серйозно хворий, проводив у будинку довгі годинники, намагаючись утішити Марселя. Мертва особа бабусі, немов би перетворене різцем смерть^-смерті-скульпторів-смерті, уразило Марселя – воно було юним, як у дівчини

Герцог Германтский виразив співчуття рідним Марселя, і незабаром парубок одержав довгоочікуване запрошення в будинок своїх кумирів. Тим часом Робер де Сен-Лу остаточно порвав з Рахіллю й помирився із другом. У життя Марселя знову ввійшла Альбертина, що сильно змінилася й повзрослевшая після Бальбека. Відтепер можна було сподіватися на тілесну близькість, що принесла Марселю несказанна насолода – він немов би звільнився від всіх своїх тривог

Безсумнівно, Германти становили зовсім особливу породу людей, і тепер Марсель міг придивитися до них ближче, виділяючи властиві кожному риси. Герцог постійно змінював дружині: по суті, він любив тільки один тип жіночої краси й перебував у вічному пошуку ідеалу. Герцогиня славилася дотепністю й зарозумілістю. Але самим загадковим з усіх був брат герцога – барон де Шарлю. Уже на прийомі в маркізи де Вильпаризи він запросив юнака до себе, але цьому стала проти вкрай стривожена господарка будинку. На прохання Сен-Лу Марсель все-таки зайшов до барона, що раптово обрушився на нього, обвинувачуючи в підступництві й нехтуванні. Розлютований Марсель, не сміючи підняти руку на людину старше себе, схопив циліндр, що лежав на стільці, і став його рвати, а потім розтоптав ногами. Де Шарлю зненацька заспокоївся, і інцидент був вичерпаний

Два місяці через Марсель одержав запрошення від принцеси Германтской і спочатку подумав, що це злий жарт – салон прекрасної принцеси являв собою вершину Сен-Жерменского передмістя. Марсель спробував розпитати герцога, але той відмахнувся від його прохання, не бажаючи потрапити в неспритне положення. У герцога Марсель зустрів Свана, що виглядав зовсім хворим. На запрошення поїхати в Італію він відповів, що до літа не доживе. Герцог, що збирався на костюмований бал, був надзвичайно розсерджений “безтактністю” Свана – у цей момент його хвилювало лише те, що герцогиня надягла червоні туфлі до чорного плаття


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Короткий сюжет роману Марселя Пруста “У ГЕРМАНТОВ”