Чичиков – геніальне пророцтво Гоголя


Куди ж мчиш ти? Дай відповідь! Не дає відповіді… М. Гоголь Перший том “Мертвих душ” закінчується знаменитим відступом про Русь-Трійку, що “мчить вся натхненна Богом”. А між іншим, у цій трійці сидить Павло Іванович Чичиков, особистість до неможливого звичайна. Він не старий і не молодий, не товстий і не тонкий, не гарний собою, але і не виродок, він абсолютна посередність у всьому. У всьому, крім… Уперше в літературі серед дворян вищого світу або хоча б помісних з’явилася людина темного походження. Судячи з того, що в нього все-таки є двоє кріпаків, він дворянин із дрібнопомісних. Жебрак, він нічого не одержав від батька, тільки наставляння “над усе на світі берегти копійку”. Освіту одержав теж не в ліцеї, і викладачі в нього були не з кращих. І тому він виявив себе більше з боку комерційного. Не маючи ні титулу, ні знатної рідні, ні заступника, Павло Іванович був приречений на долю Акакія Башмачкіна, а в кращому випадку – Молчаліна. Але часи були нові, і Гоголю вдалося підглянути нового героя нового часу. Потім його називатимуть усякими іменами, а поки що він іде на трійці, безвісний і безликий. У його минулому є щось кримінальне: контрабанда, розкрадання державного майна і т. п. Його афера варта того, щоб віддати Чичикову належне. Почнемо з того, що навіть викритого Павла Івановича нема за що судити: ніяких законів він не порушує. Час


від часу за вимогою влади поміщик подає ревізький реєстр, тобто список кріпаків чоловічої статі. Внесені в списки вважаються живими до наступної ревізії, тому їх можна купувати, продавати, дарувати, коротше, робити всілякі угоди. Купуючи ревізькі душі померлих селян, Чичиков здійснював законну операцію. Тепер він міг їх закласти в опікунську раду й одержати позику. Але в голові великого комбінатора народжується інша ідея: тільки-но закінчилася чергова війна з турками, і землі нинішньої південної України передавалися під заселення практично задарма, та ще з “піднімальними” і позичками. І ця земля вже була реальною цінністю. А селяни могли вмерти від нерідкої тоді епідемії холери або чуми. Так народилася перша велика афера. Те головне, що було в Чичикові, властиво будь-якій людині ринкової країни: коштів укласти поменше, а прибуток одержати побільше. І говорити про аморальність не доводиться – бізнес є бізнес. Було б вигідно щось інше, займався б наш герой іншим. Микола Васильович Гоголь дійсно зробив геніальне відкриття і пророчив багато чого в наших часах: і шахрайські фірми нащадків Чичикова, і нашу дубиноголовість. Це описано так жваво, що всякий зрозуміє.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Чичиков – геніальне пророцтво Гоголя

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links