Звада Ярославичей
У рік 6581 (1073). Спорудив диявол зваду в братії цієї – у Ярославичах. І були в тій зваді Святослав із Всеволодом заодно проти Изяслава. Пішов Изяслав з Києва, Святослав же й Всеволод увійшли в Київ місяця березня 22-го й сіли на столі, переступивши батьківський заповіт. Святослав же був виновникомм вигнання брата, тому що прагнув до більшої влади; Всеволода ж він спокусив, говорячи, що “Изяслав зговорився із Всеславом (Полоцким), замишляючи проти нас; і якщо його не випередимо, то нас прожене”.
Изясллав же пішов у Польщу багато із чим багатством,
У рік 6584 (1076). Ходив Володимир, син Всеволода, і Олег, син Святослава, у допомогу полякам проти чехів. У тому ж році преставився Святослав, син Ярослава, місяця грудня 27-го, від розрізування жовна, і покладений у Чернігові, у святого Спасу. І сіл після нього на столі (київському) Всеволод, місяця січня в 1-й день.
У рік 6585 (1077). Пішов Изяслав з поляками, а Всеволод вийшов проти нього. Сіл Борис (син В’ячеслава, одного з молодших Ярославичей) у Чернігові, місяця травня в 4-й день, і було князювання
Всеволод пішов на змову не тільки “убоявшись”. Святослав попросту “купив” розташування Всеволода, давши йому “свій” Чернігів і залишивши за ним “його” Переяславль.
Звада синів і онуків Ярослава Мудрого
У рік 6586 (1078). Біг Олег, син Святослава, у Тмутаракань від Всеволода, місяця квітня в 10-й день… привели Олег (Святославич) і Борис (Вячеславич) поганих на Російську землю й пішли на Всеволода з половцями. Всеволод же вийшов проти них на Сожицу, і перемогли половці Русь, і багато хто вбиті були отут… місяця серпня в 25-й день.
Олег же й Борис прийшли в Чернігів, думаючи, що перемогли… Всеволод же прийшов до брата своєму Изяславу в Київ… І ськазав Изяслав: “Брат, не тужи. Чи бачиш, ськільки всього із мною приключилося: чи не вигнали мене спочатку й чи не розграбували моє майно?… Чи не був я вигнаний вами, братами моїми? Чи не ськитался я по чужих землях…? І нині, браті, не будемо тужити. Якщо буде нам доля в Російській землі, то обом; якщо будемо позбавлені його, те обоє. Я ськладу голову свою за тебе”.
І, ськазавши так, утішив Всеволода й повелів збирати воїнів від мала до великі. І відправилися в похід Изяслав з Ярополком, сином своїм, і Всеволод з Володимиром, сином своїм. І підійшли до Чернігова, і черниговци зачинилися в місті, Олега ж і Бориса там не було… Владимир же приступився до східних воріт від Стрижени, і захопив ворота, і взяв зовнішнє місто, і попалив його, люди ж вбігли у внутрішнє місто.
Изяслав же й Всеволод почули, що Олег з Борисом ідуть проти них…, пішли від міста проти Олега. І ськазав Олег Борисові: “Не підемо проти них, не можемо ми протистояти чотирьом князям, але пошлемо краще із проханням про світ до дядьків своїм”. І ськазав йому Борис: “Дивися, я готовий і стану проти всіх”…
І пішли назустріч, і коли були вони в села на Нежатиной ниві, соступились обидві сторони й була січа жорстока. Першим убили Бориса, сина В’ячеслава… Коли ж Изяслав стояв з піхотинцями, раптово хтось під’їхав і вдарив його списом позаду в плече. Так убитий був Изяслав, син Ярослава. Січа тривала, і побіг Олег з невеликою дружиною й ледь урятувався, утікши в Тмутаракань….
Убитий був князь Изяслав місяця жовтня в 3-й день. І взяли тіло його, привезли його в човні й поставили проти Городця, і вийшов назустріч йому все місто Київ… І не можна було чути співу (церковного) через плач великого й крику, тому що плакав про нього все місто Київ, Ярополк же йшло за ним, плачучи із дружиною своею: “Отче, отче мій! Ськільки прожив ти без суму на світі цьому, багато напастей прийнявши від людей і від братьи своєї. І от загинув не від брата, але за брата свого поклав голову свою”. І, принеся, поклали тіло його в церкві святої Богородиці, поклавши його в труну мармуровий. Був же Изяслав чоловік гарний видом і тілом великий, незлоблив вдачею, неправда ненавидів, люблячи правду. Тому що не було в ньому хитрості, але був простий розумом, не відплачував злом за зло…
ПОЧАТОК КНЯЗЮВАННЯ ВСЕВОЛОДА В КИЄВІ. Всеволод же сіл у Києві, на столі батька свого й брата свого, прийнявши владу над всією Російською землею. І посадив сина свого Володимира в Чернігові, а Ярополка у Володимирі (на Волині), додавши йому ще й Турів.
(Повість минулих літ. Текст літопису ськорочений і розбитий нами на логічні частини)
Звада синів і онуків Ярослава Мудрого
ПВЛ// Пам’ятники літератури Древньої Русі ХI – початку ХII століття. М., 1978. С. 197, 211, 213, 215.
Звада синів і онуків Ярослава Мудрого
(1 votes, average: 5.00 out of 5)