Зображення в оповіданні Е. Сетона-Томпсона “Лобо’ поведінки та звичок тварин
Розповідають, що колись люди й інші живі істоти вміли розмовляти одне з одним. Але це минулося. І ось сталось так, що ми стали самотніми на рідній планеті, не розуміючи, які ми стали і що втратили.
Але на наше щастя, ще є люди, які не забули великого закону єдності природи й розуміють “братів наших менших”. Саме таким знавцем був Ернест Сетон-Томпсон, якому судилося прожити довге і, мабуть, щасливе життя. Він багато спілкувався з безсловесним населенням Землі, вивчав їхні вчинки. Йому було що розповісти людям. А через те, що його могли не зрозуміти,
Так стають нашими близькими знайомими вовки долини Курумпо. Передусім це Володар Лобо, дужий вовк, ватажок великої зграї. Мексиканські мисливці не могли вполювати цю розумну й хитру тварину, тож покликали на допомогу Ернеста.
Та для цього мисливець повинен був сам начебто стати вовком, перевтілитися в нього. Тільки тоді стало зрозуміло, як зупинити свавільця. Так, як і людину.
Після цієї книги людина краще знатиме навколишній світ і саму себе.