ЗНО – Народна лірика
Образотворчі засоби ліричних пісень
– Анафора – Однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова.
Антитеза – протиставлення з метою контрастного змалювання явищ (заперечення певного твердження, тези).
– Епіфора – протилежна анафорі за своєю роллю в поетичному тексті.
– Інверсія – порушення узвичаєного порядку слів у реченні з метою увиразнення певного вислову, емоційно-смислового його підсилення.
– Метафора – перенесення рис одного предмета
Поетичний паралелізм – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис явища. Пов’язує певні мотиви або елементи стилю в художньому творі.
Постійний епітет – стійке, постійне художнє означення якогось предмета або явища.
– Рефрен (повтор) – повторення однакових слів чи виразів, віршорядків чи строф у творі з метою звернути на них особливу увагу читача або підкреслити мелодійність, ритмічність.
– Символ – умовне позначення якогось предмета, поняття або явища, відтворення його сутності
Тавтологія – повторення спільнокореневих або близьких за значенням слів. Тавтологія затримує увагу на сказаному, увиразнює його, посилює емоційність і ритмічність мови. (Може бути вадою мовлення).
Фольклорна ритмомелодика
Народнопісенний ритм – музичний ритм народної пісні, для якого характерні і силабічні групи (коліна) із 3 – 4 складів з одним наголосом та силабічні групи (коліна) із більшою кількістю складів і двома основними наголосами. Наприклад, найпоширеніший коломийковий розмір складається із двох чотирискладових і одного шестискладового колін, які повторюються двічі (графічно: (4+4+6) х 2).
Народнопісенне римування – розташування рим у притаманному фольклорним творам порядку: абаб – перехресне, аабб – суміжне, абба – кільцеве. Трапляється в народних піснях і думах внутрішнє римування (слова римуються в одному рядку), і Рима зв’язує найчастіше два, а інколи три рядки (подвійна і потрійна рима).
Народнопісенна строфа – група віршованих рядків у пісні, об’єднаних однією думкою і сталим для певного твору порядком римування. Пісні найчастіше бувають дво – чотирирядковими;