Значеннєві й ритмічні контрасти в поемі А. Блоку “Дванадцять”

Олександр Блок є одним з найвизначніших поетів-символістів “срібного століття”. “Блок – перший поет землі росіянці”, – затверджував Андрій Білий. Автор ступив на свій поетичний шлях з добутками, пронизаними ніжністю, тугою, любов’ю: “Незнайомка”, “Про доблестях, про подвиги, про славу…”, “Ми зустрічалися з тобою на заході…” Публікація одного з найголовніших добутків поета, яким є поема ” Дванадцять “, викликала неадекватну реакцію його сучасників, що відкидають революцію. Але, по-моєму, поема не

була задумана як добуток, що зводить на п’єдестал ідеї революційного руху

У ній дане яскраве порівняння “старого” і “нового” миру, що найкраще проглядається через контрастність добутку. Контраст – яскраво виражена протилежність. У літературі найчастіше передається за допомогою антитези – протиставлення, що завжди демонструється відкрито, у той час як контраст може бути неявним, схованим. Поема “Дванадцять” будується на контрасті, гострота якого підкреслена вже в першому розділі

Чорний вітер, Білий сніг. Сніжному бурану й нічній заметілі протиставляються вогні, вогні, вогні.

Це не просто пейзаж. Чорний і білий кольори пройдуть через всю поему й доповняться потім червоно-кривавим кольором прапора

У цьому, по Блоці, виражається дух революції, що показана як стихія, що змітає “старий” мир, що не піддається логіці й керівництву. Контрастність проявляється й в образах поеми. Гуляє вітер, пурхає сніг

Ідуть дванадцять чоловік. Дванадцять чоловік – голота, що піднялася, потенційні каторжники, але, з іншого боку, дванадцять апостолів, очолюваних Христом. У білому віночку із троянд Спереду – Ісус Христос. Зміст фіналу викликає спор. Блок шукає символ, що означав би нову епоху

Христос у Блоку не стільки конкретний образ, скільки символ, він не доступний земним впливам, його не можна побачити, И за хуртовиною не бачимо, И від кулі непошкоджений, За ним можна тільки випливати. Це вищий моральний авторитет, його присутність можна відчувати. Дванадцять що йдуть, зачатки нової свідомості, протипоставлені втіленню “старого” миру – “буржую’на перехресті”, “барині в каракулі”, ” письменникові-витие”. Як би два різних полюси персоніфікують Ісус Христос, що прямує на чолі дванадцяти червоногвардійців, і паршивий голодний пес, що символізує “старий” мир. Контрастність проявляється в іменах що йдуть: Петро й Андрій

З одного боку, це апостоли, з іншого боку – убивці й каторжники. Цікаво саме Алл С о ч. Р У словосполучення “товариш піп”. У ньому злилися елементи “старого” і “нового” часу. Товариш – нове звертання. Піп – чин у церкві, так відкида_ люто революціонерами. Пальнемо-Ка кулею у Святу Русь…

…Эх, эх, без хреста! Черговим контрастом. добутку є “Русь… без хреста”. Революція забрала в народу віру в Бога, розірвала традиції, що складалися століттями

Тому по поемі не можна однозначно судити про відношення Блоку до революційного руху. Маяковський писав: “Одні прочитали в цій поемі сатирові на революцію, інші – славу їй”. Цікавим контрастом є протиставлення Установчих зборів зборам дівчин з панелі. Контрастність відрізняє Мова й ритм добутку. Раешный стих: Завиває вітер. Білий сніжок

Протяжливі мотиви народної пісні, частушечный ритм: Эх ти, горі-гірке, Солодке життя! І міський романс: Не чутно шуму міського, Над Невською вежею тиша. Переміняється маршовим ритмом: Революцьонный тримаєте крок Невгамовний не дрімає ворог. Вулична лайка “холера”, “пес” протипоставлені молитовним вигукам: “Господи, благослови”, “Заспокой, Господи, душу раби твоея”. Просторічні утворення: “у їй керенки” переходять у плавне мовлення: “ніжною ходою надвь-південної”, “у білому віночку із троянд…” Революційне просторечье: “Підтримай свою поставу, над собою тримай контроль” контрастує зі стародавньою пісенною лексикою: “буйна голова”, “зазнобушка”.

“Дванадцять” – один із самих удалих добутків Блоку, у якому він зміг найбільше повно розкрити художній задум. Після написання поеми Блок зробив позначку у своєму щоденнику: “Сьогодні я – геній”. Ганна Ахматова затверджувала, що Блок – “тропічний тенор епохи”. Внесок його в російську поезію неоціненний

Про що свідчать слова Чуковського: “Ніколи: ні раніше, ні потім я не бачив, щоб від якої-небудь людини так виразно, відчутне й зримо виходив магнетизм… поезія Блоку діяла на нас, як місяць на сновид”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Значеннєві й ритмічні контрасти в поемі А. Блоку “Дванадцять”