Значення творчості М. Горького у світовій літературі
Велич і світове значення творчості Горького полягає в тому, що, виступивши в епоху краху капіталізму, художник висловив у своєму мистецтві ідеї, почуття і прагнення російського пролетаріату, відбив його суспільну практику, віддав свої сили підготовки першої у світі соціалістичної революції, а після її перемоги – творення комуністичного суспільства і нової радянської культури. Творчість Горького вже з початку 20 століття, а особливо після Жовтневої революції має великий вплив на культуру та громадське життя, на розвиток радянської літератури
Міцні творчі та духовні зв’язки поєднували Горького з прогресивними письменниками Західної Європи та Америки: Р. Роллана, А. Франсом, А. Барбюсом – у Франції; Т. Драйзером, Джеком Лондоном – в Америці; М. Андерсеном-неск – у Данії та ін
Р. Роллан підкреслював, що “… ніколи і нікому, крім Горького, не вдавалося настільки чудово зв’язати століття світової культури з революцією… ” Б. Шоу зазначав, що “… герої Горького
Художній досвід Горького в зображенні людини, характер якого формується в ході революційної боротьби, запліднив творчість багатьох передових художників світу. Один із засновників нової реалістичної літератури Китаю Лу-Синь писав: “Він – вчитель літератури нової епохи, ім’я Горького є уособленням нового періоду в історії світової літератури”.
Творчість Горького служить великим прикладом для передових письменників всього світу, натхнених ідеями демократії та соціалізму.
Відгуки критики на твори Горького в Росії та інших країнах були досить численний ни. Вже з кінця 90-х років з’явилися не лише статті та рецензії, але й окремі брошури – Ділл-ну (англійською мовою) та інших. Навколо творчості Горького зав’язалася літературна боротьба. Консервативна критика Меньшикова і інших обрушилася на Горького за зображення “бруду” життя і оголосила його шкідливим бунтарем. Ліберальна наука Венгерова намагалася ввести твори Горького в рамки буржуазної літератури, зближуючи її романтику з романтикою декадентів. Сприйняття молодого Горького переважно як романтика надовго залишило слід в російській і зарубіжному “горь-коведеніі”. Після появи “Ворогів”, “Дачників”, “Матері” декадент Гіппіус повів кампанію проти нього, оголосив кінець Горького як художника. Позитивно оцінюючи Горького, Г. В. Плеханов критикував більшовицьку настроєність письменника.
У 1923-1924 рр.. було випущено в Берліні зібрання творів Горького в 22 томах, в значній частині редагувалася автором. Особливе значення набуло 30-томне зібрання творів (1949-1955), що включає не тільки художні твори, а й критичні статті, вибрані листи.
Ще один доказ величезного значення творчості Горького в світовій літературі – це музеї Горького в Казані, Куйбишеві, Герінгсдорф-фе (Німеччина), селі Мануйлова Полтавської області, Маріанські Лазні-(Чехія).
(2 votes, average: 3.00 out of 5)